Слава ЗСУ!

(Ці досліди доповнив цікавими експериментами учений-абат Боптемпеллі. Він розмолов висушене молочко Andrias’a і всипав у басейн із самицями; вони й тоді почали відкладати запліднену ікру. Такий самий результат одержав він, висушивши й розмоловши статеві органи самця, а також тоді, коли вимочив їх у спирті або виварив і вилив екстракт у басейн із самицями. Так само скінчився дослід, коли абат скористався екстрактом з гіпофіза і навіть виділеннями шкірних залоз самця, добутими в період нересту. В усіх цих випадках самиці спочатку ніяк не реагували на ті домішки і лише згодом перестали ганятись за поживою, позастигали нерухомо, ба навіть заціпеніло у воді, а через кілька годип почали вивергати з себе слизуваті ікринки завбільшки з квасолину.

У цьому зв’язку треба згадати також дивний обряд так званого «танку саламандр». (Ми маємо на увазі зовсім не «Саламандр-данс», який увійшов у ті часи в моду, особливо в вищих сферах суспільства, і про який єпископ Хайрем сказав, що це «найнепристойніший з усіх танців, про які він будь-коли чув»). Ось у чому полягає той танок: вечорами при повному місяці (не в пору нересту) саламандри — самі лиш самці — виходять на берег, сідають колом і починають крутити верхньою половиною тулуба, виконуючи нею своєрідні хвилясті рухи. Такі рухи взагалі характерні для цих гігантських саламандр; але під час «танку» самці віддаються їм шалено, пристрасно, до знеможення —так, як на Сході танцюють дервіші. Декотрі вчені вбачали в цьому несамовитому крутінні й тупцянні якусь подобу релігійного обряду — культу Місяця; інші, навпаки, вважали його за танець еротичний по своїй суті й пояснювали його саме тими особливостями процесу розмноження, про які ми говорили вище. Ми сказали, що в Andrias’a Scheuchzeri справжнім заплідником є так зване сексуальне середовище як масовий, знеособлений посередник між самцями й самицями. Було також сказано, що сампці приймають ці знеособлені статеві взаємини значно реалістичніше й природніше, ніж самці, які — очевидно,через характерну для них інстинктивну пиху та войовничість —хочуть зберегти принаймні ілюзію сексуального тріумфу, а тому прикидаються палкими залицяльниками і владарями в подружжі. Це —одна з найбільших еротичних ілюзій, своєрідно коригована якраз тими танками, тими великими святами самців, які, ймовірно, являють собою інстинктивні зусилля усвідомити себе як Колектив Самців. Цей масовий танок, можва припустити, переборює безглузду атавістичну ілюзію статевого індивідуалізму самців; це розгойдане, сп’яніле, ошаліле коло є не що інше, як Масовий Самець, Колективний Жених, Великий Заплідник, який виконує свій урочистий шлюбний танець і віддається великому весільному обрядові —з якого дивним чином виключено самиць, що тим часом байдуже плямкають, пожираючи спійману рибинку чи каракатицю. Славнозвісний Чарлз Дж. Пауелл, який назвав це саламандрове свято Танцем Самцівського Начала, пише далі: «І чи не видно в цих спільних самців-ських обрядах самого кореня й джерела дивовижного колективізму саламандр? Згадаймо, що справжні суспільства у тварин ми знаходимо тільки там, де життя й розвиток виду грунтується не на подружній парі: у бджіл, мурашок і термітів. Принцип бджолиного суспільства можна виразити словами: «Я, Материнський Вулик», А принцип суспільства саламандр виражається зовсім інакше: «Ми, Самцівське Начало». Тільки всі самці в сукупності, які в дану хвилину мало не я усіх своїх пор виділяють плідне статеве середовище, б тим Великим Самцем, який проникаб в лона самиць і щедро примножує життя, їхнє батьківство колективне; а тому вся їхня природа — колективна і виявляється в спільних діях, тоді як самиці, відклавши ікру, аж до наступної весни живуть більш чи менш відособлено й усамітнено.Тільки самці становлять громаду. Тільки самці виконують спільні завдання. В кожного зоологічного виду самиці не відіграють такої другорядної ролі, як у Andrias’a Scheuchzeri; вони не допущені до суспільних функцій, та й не виявляють до них ані найменшого інтересу. їхня година настане, коли Самцівське Начало наситить їхнє середовище кислотністю, навряд чи приступною для хімічного аналізу, але такою інтенсивною біологічно, що вона справляє свою дію навіть будучи безмежно розріджена морською водою. Виходить, ніби сам Океан стає самцем, що запліднює на своїх берегах мільйони зародків.

Незважаючи на всю півнячу пиху самців, — провадить Чарлз Дж. Пауелл, — у більшості зоологічних видів природа віддала перевагу в житті скоріш самицям. Самці живуть задля власної насолоди та задля того, щоб убивати; вони —пихаті, гонористі індивіди, тоді як самиці представляють самий вид, у всій його силі й тривких якостях. У Andrias’a (й почасти у людини) становище принципово інакшегзавдяки утворенню самцівської спільності та виробленню солідарності самець набуває видимої біологічної переваги й визначає розвиток виду значне більшою мірою, ніж самиця. Мабуть, саме через цей ви разно самцівський напрям розвитку в Andrias’a так ін тенсивно реалізуються технічні, тобто чисто чоловіч здібності. Andrias —природжений технік зі схильніст» до масових робіт; ці вторинні чоловічі статеві ознаки -технічна обдарованість і здатність до організації — роз виваються в нього просто на наших очах так швидю й успішно, що довелось би говорити про чудо природи коли б мп пе знали, яким могутнім життєвим ЧИНПИКО) є саме статеві детермінанти. Andrias Scheuchzeri — ani mal faber¹, і він, можливо, в дуже недалекому майбут ньому перевершить технічно й саму людину — і все и лише завдяки тому природному фактові, що він зумі створити чисто самцівське суспільство.