Інші твори цього автора
 | Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 85 |
| Читає 1612 Прочитало 28 |
| Вовк стояв край урвища. Під його ногами струмилося димочками з димарів село. Світилися вогники вікон. Дахи вкривав білий кошлатий сніг. Жовтий місяць відбивався у вовчих очах, а з ікластої пащі виривалася тоненька смужка пари. Ліворуч темнів чорний ліс. Вовк стояв і дивився на село під ногами. |
| Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 72 |
| Читає 2425 Прочитало 56 |
| Вона вишивала маленьких русалочок - зелених, як водорості, настільки зелених, наскільки дозволяли вітчизняні нитки. Русалки лежали на боці, задерикувато піднявши хвоста і цнотливо прикриваючи зеленим-таки волоссям ніжні дівочі груди. Загалом-то вони були веселі, ці русалки, але якщо придивитись, у глибині зелених очей зачаїлося… ні, не сум, а щось інше, щось мудре і водночас ліричне, що не дозволяло ставитись до них надто легко-важно. |
| Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 88 |
| Читає 2358 Прочитало 33 |
| - Товариш майор, давайте переходити на рідну мову. Для повноти картини. - Молодий кремезний чолов’яга навіщось поправив під пахвою кобуру з важким «Макаровим» і посміхнувся. |
| Автор - |
| Опубліковано 11.09.2013 |
| Кількість сторінок 123 |
| Читає 3092 Прочитало 35 |
| - Коза кричала нелюдським голосом, - філософськи зауважив я і потягнувся по навушники плеєра. |
Ваш коментар буде першим!
Слава ЗСУ!