Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
- Геральте! Як? Як воно все це... Геральте?
- Вставай, Нівеллене. Вставай і ходімо. В мене у в'юках є ліки, які нам потрібні зараз обом.
Відьмак допоміг йому підвестися, намагаючись не дивитися на тендітні, білі, аж прозорі рученята, що стискали жердину, яка стирчала між маленькими груденятами, обліпленими вогкою, червоною тканиною. Нівеллен знову застогнав:
- Веерена...
- Не дивись. Ходім.
Вони пішли через двір повз кущ синіх троянд, підтримуючи один одного. Нівеллен вільною рукою не переставав обмацувати своє обличчя.
- Не можу повірити, Геральте! Після стількох літ! Як це сталося?
- У кожній казці є зерно правди, - стиха відказав відьмак. - Любов і кров... І те, і те має велику силу. Вже довгі роки маги та вчені-чародії сушать собі голови над цією загадкою, але не дійшли ніякого висновку, окрім того, що...
- Що, Геральте?
- Любов повинна бути справжньою.
