Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
— У цього журналіста маса чеснот, — відзначив Захаревич. — Ви у справі?
— Так. Коли ми останній раз прощалися, ви просили дзвонити, коли я щось надумаю. Були якісь пропозиції з вашого боку…
— Звичайно. Вони в силі. Особливо після того, що сталося. Я навіть готовий оцінювати вашу роботу дорожче.
— Тоді давайте зустрічатися.
— Не питання. Коли?
— Відпустять лікарі — днів через три.
— Щось серйозне? Може, допомогти?
— Хіба запаяти тріщину на ребрі.
— Вам хочеться чогось більш спокійного, ніж лови наркобаронів?
— Можливо. Але є одна тема… Бартер. Так би мовити, послуга за послугу. До речі, тема економічна.
— Слухаю.
— Треба допомогти одному підприємцю з Чернівців. Вашого впливу досить, аби просунути потрібну йому публікацію в якусь серйозну київську газету?
— Писати ви будете?
— Я. Матеріалу вистачає.
— О’кей. При зустрічі поговоримо. Думаю, все у нас вийде…
