Слава ЗСУ!

""Шедевр" остаточний виправлений варіант " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 03.04.2022

"Шедевр"
Один юнак на ім'я Віктор дуже талановитий молодий художник жив разом зі своєю літньою матір'ю Луїзою і зі старою служницею Греттою, яка готувала їжу та прибирала по дому. Жили вони скромно. Юнак підробляв тим що робив ілюстрації до книг. Батько в нього давно помер і крім старої матері у юнака із рідних більше нікого не було. Ось одного разу Віктор почув хорошу новину, що в місті відбуватиметься конкурс на кращу картину до дня міста і переможець конкурсу отримає золотий кубок та значну суму грошей. Юнак дуже загорівся цією ідеєю тому що давно мріяв прославитися як художник і стати економічно незалежним. Тоді він міг би кинути створення ілюстрацій для книг і малювати тільки свої картини.
Погано тільки було те, що до свята дня міста залишалося мало часу і Віктор відразу вирішив що він не гаючи часу даремно зануриться в роботу. Він узяв відпустку у видавництві і поквапився додому де замкнувся у своїй кімнаті наказавши старій служниці не турбувати його через дрібниці щоб не злякати його натхнення, а їжу приносити йому прямо в кімнату тому що спускатися вниз і обідати за загальним столом у юнака немає часу, оскільки він має дуже важливе замовлення від якого залежить його майбутнє. Так Віктор почав працювати у своїй кімнаті, вставаючи рано вранці і лягаючи пізно ввечері. Віктор наполегливо працював годинами стоячи біля мольберту і кладучи мазки фарби на полотно картини, яку він створював черпаючи натхнення у своїй фантазії. На картині присвяченій дню міста юнак зобразив літній день у зеніті сонця і красиву юну дівчину в білій мереживній сукні з розпущеним золотим волоссям, яка тримала білу парасольку і стояла біля міського фонтану символу міста. Вона посміхалася невидимому глядачеві картини в обличчя і простягала вперед руку на який сиділа біла голубка - символ миру та чистоти, а позаду дівчини пінилися та іскрилися на сонці струмені міського фонтану.
Віктор постійно був незадоволений картиною, то йому здавалося, що сонце на картині світить надто яскраво, то тіні під неправильним кутом неправильно лягають на прекрасне обличчя дівчини. Йому здавалося що ще зовсім трохи і в нього вийде «геніальний шедевр» який своєю бездоганною витонченою красою завоює серця всіх без виключення мешканців міста та схвальні оцінки суворого журі конкурсу, яке присудить йому перше місце на конкурсі, а далі буде слава художника та персональні виставки і інтерв'ю газетярам та модним журналам, які у статтях про сучасне мистецтво будуть розміщувати його фото та фото його картин на своїх обкладинках.
У двері до юнака захопленого роботою тихо постукала стара служниця Гретта і принесла йому в кімнату обід. Віктор коротко сказав служниці спасибі і сказав служниці Гретті ви можете йти, і спробувавши їжу знову почав малювати. Постоявши у дверях Грета згадала що хотіла сказати Віктору що його літня мати сьогодні садила квіти в садку, але несподівано пішов сильний дощ і вона встигла промокнути до нитки, перш ніж змогла відчинити двері будинку ключем.
Так, це погано сказав юнак не повертаючи голови і дивлячись на свою незакінчену картину критичним поглядом. Ви приготуйте моєї матері трав'яний чай і змусить її попарити ноги сказав Віктор служниці Гретті. Все йдіть ви мені тільки заважаєте своєю присутністю сказав Віктор старій служниці Гретті. Служниця Гретта покірно пішла залишивши юнака одного зі своєю незакінченою картиною.
Наступного дня ставши о шостій ранку юнак встав і відразу приступив до своєї незакінченої картини. Йому весь час здавалося, що в образі дівчини чогось не вистачає. Віктору здавалося, що усмішка у дівчини на картині вийшла якась нещира і натягнута, але юнак вирішив, що він зможе її виправити.
У двері в кімнату Віктора знову тихо постукали і увійшла служниця Гретта приносячи з собою сніданок. Йдучи вона озирнулася і сказала юнакові що його матері Луїзі вночі стало гірше і вона боїться що це запалення легень тому веліла послати за лікарем і хоче побачити сина у себе. Віктор відповів служниці Гретті що він зараз не може прийти так як дуже зайнятий, а його мати Луїза даремно себе накручує тому що запалення легенів не може статися так скоро, а ці лікарі-шарлатани готові поставити діагноз тяжкохворого будь-якій здоровій людині, щоб мати пацієнта якого вони будуть «лікувати" доти, поки у пацієнта не закінчаться гроші.
Віктор сказав служниці Гретті, що він не довіряє лікарям та їхнім лікам, а потім порадив старій служниці Гретті давати матері щедре гаряче питво і випроводив служницю зі словами не відволікати його від роботи через дрібниці, тому що його робота залежить від натхнення, яке в свою чергу залежить від гарного настрою і якщо йому весь час заважатимуть і відволікатимуть його через дрібниці, то він картини не закінчить і тоді не виграє конкурс, присвячений дню міста, не прославиться і не стане знаменитим художником, яким він давно мріє стати.
Служниця Гретта тихо пішла з кімнати прикривши за собою двері. Через три години служниця Гретта знову тихо постукала до Вікторової кімнати. Що там знову трапилося? Ви сьогодні вже вдруге безцеремонно вриваєтеся до мене, відволікаєте мене від творчості, що там ще сталося закричав юнак на служницю Гретту.
Ваша мати Луїза сказала стара служниця Гретта плачучи, вона щойно померла і лікар який пізно приїхав констатував її смерть... Ну що ж це таке ? Чому ви приносите мені зранку такі погані новини закричав Віктор на стару служницю Гретту. Ви остаточно зіпсували мені весь настрій і тепер я не зможу працювати над своєю картиною, а завтра останній день її здачі на конкурс міського журі і якщо я не закінчу її сьогодні за день, то і завтра вона буде неготова і отже я не зможу взяти участь у конкурсі на честь дня міста, не виграю перше місце, не отримаю приз та гроші, і не стану знаменитим художником як я давно мріяв розсердився Віктор на служницю Гретту. Ну все ви мені остаточно зіпсували настрій поганою новиною про смерть моєї матері та позбавили натхнення на весь день закричав юнак і виштовхав служницю Гретту за двері своєї кімнати зачинивши двері на ключ. Віктор нервово пройшовся по кімнаті і зупинився кинувши погляд на картину, усмішка дівчини здалася юнакові брехливою та хитрою. Віктор зрозумів що він хотів, але не міг виправити в усмішці дівчини. На картині він хотів зробити її посмішку повною щирого справжнього кохання, ніжності та відвертості, але в нього нічого з цього не виходило.
Переживши сильне душевне потрясіння смерть матері юнак, здавалося, був здатний по-новому поглянути на світ, відчути ті глибокі почуття, які раніше він не відчував. Зібравши всю силу волі і всю свою мужність у кулак Віктор вирішив довести всім і насамперед собі, що він здатний створити шедевр гідний захоплення публіки та схвалення критики.
Він уявив собі, як би зраділа цьому його покійна мати якби він виграв цей конкурс і як одержимий з новою силою кинувся до свого мольберта. Віктор встиг закінчити свою картину прямо до початку конкурсу та його картина «Дівчина біля міського фонтану» посіла перше місце та отримала грошовий приз та золотий кубок переможця.
Художні критики хвалили молодого художника Віктора за яскравість фарб, за жвавість передачі емоцій, захоплювалися майстерністю композиції, а обивателі хвалили художника за піднесені почуття радості та щастя, які пробуджувала в них ця картина. Художник палко дякував усім за високу честь, яку йому надали члени жюрі та відвідувачі, що відзначили його картину. Потім не утримавшись Віктор розплакався, всі люди навколо думали, що він плаче від щастя, а він плакав про те, що його успіх дістався йому занадто дорогою ціною.

Кінець

---

Ваш коментар буде першим!