Слава ЗСУ!

Тепло почуттів, напевно, найкраще, що може статися з людиною. Проте, як тепло і затишно не було б всередині кожного з нас, щодня трапляються неприємності, сум, розчарування. А прикрості вони всі ззовні, і лише деяким до снаги зачепити серце й душу. Зачепити за живе, до болі… Потрібно визнати, що соціум, має вирішальний вплив на те, що відбувається «всередині» кожного з нас. Життя країни залишає у долі українців свій слід. Для когось він легкий, невагомий, щирий, рідний, радісний. А для когось буває і навпаки… Щемить серце від того, що кровоточить схід країни. Болить, бо чи не кожна друга родина країни живе за межею бідності. Сумно і гірко, що ні в кого не вистачає сили волі для того, щоб зупинити щоденне розкрадання країни…Великої, могутньої, з колосальним потенціалом, але такої беззахисної та вразливої. Мереживо днів швидко сплітається у візерунок тижнів, місяців, років. Весь позитив, хороші зміни які відбуваються тут і зараз – це зміни у серцях українців. Ми стали більш загартовані, витривалі, міцніші духом. Ми готові прийти на допомогу зовсім незнайомій людині просто так, не потребуючи нічого навзаєм. Ми навчилися любити по-справжньому, щиро,відверто. І щоб там не було, щоб не говорили – людський потенціал, особистість, народ - це найбільша цінність та найперспективніший потенціал країни. Тож майбутнє, насправді, залежить від кожного з нас, від нашої свідомості. А зміни? Вони почались…почались з нас – вони незворотні.