Слава ЗСУ!

"Незабутня подорож" від Софія Михальчак опубліковано 18.07.2017

ПОЧАТОК

Привіт, дорогий щоденнику!

Я вирішила розпочати тебе, через те, що переїжджаю у невідоме для себе місто. Кажуть, що у новій місцевості є багато чудових вражень, які я вирішила записувати.

ДЕНЬ 1

Доброго ранку, мій милий попутнику!

Ще з дитинства мене захоплювали бабусині розповіді про колоритну Львівщину, на якій вона виросла. На щастя, тепер у мене є можливість побувати у її рідному містечку. Воно називається Стрий. Виявляється це місто має надзвичайно важливе значення, так як воно є районним та адміністративним центром Стрийського району, одним із головних та найбільших транспортних вузлів Західної України, важливим економічним та культурним центром Львівської області.

Цю інформацію я змогла прочитати на сайті міста. Проте, моє «інформаційне» ознайомлення перервала зупинка потяга Київ-Стрий. Пора виходити!

Першим зустрів мене вокзал, чистий та просторий, нещодавно відреставрований. Так як приїхала я близько 4:00, то місто було надзвичайно сонним. Тільки подекуди виднілись невиспані, але привітні обличчя. Я вирушила до свого «пункту призначення». Так як ночувати мала у родичів, то в першу чергу вирішила занести речі. Вони проживають у «мікрорайоні». Я підійшла до зупинки неподалік і почала чекати автобусу №1, який відправлявся саме туди. Так як це було дуже рано, то чекала я довго. Зате встигла ознайомитись з навколишньою місцевістю. Виявляється неподалік знаходиться гарна алея з красивим фонтаном та зручними лавочками. Вздовж неї посаджено багато дерев, а закінчується вона неподалік пам*ятнику Трьом будителям. Далі мені піти не вдалось, бо я вирішила зайти у невеличке кафе (жахливо хотілось кави).

Першим, що приємно вразило - це привітність та, так би мовити, домашня щирість персоналу. Усі у місті розмовляють українською мовою. Насолоджуватись кавою та обстановкою мені довелось недовго, так як на годиннику уже була 6 ранку. Я поспішила на автобус.

ДЕНЬ1(продовження)

Решту дня пройшло дуже цікаво. Ми з тіткою (тут говорять цьоця, дуже милий діалектизм) пішли на екскурсію. Вона показала мені багато хороших місць. Ми відвідали кінотеатр «Чаплін», пили дуже смачні «Коктейлі від Стрийка» і просто насолоджувались містом. А які ж тут красиві магнолії. Недарма ці квіти вважають символом Стрия. Також ми відвідали однойменну річка, вона є гірською і через це має бурхливі хвилі.

Спілкуючись з місцевими жителями я дізналась цікаву легенду і хочу поділитись нею з тобою.

ЛЕГЕНДА ПРО СТРИЙ

Колись давно в тих місцях, де зараз околиці Стрия, шуміли похмурі ліси. Між крутими берегами звивалася бурхлива річка. Вздовж неї проліг купецький шлях на захід, яким їздили з крамом за гори. Небезпечним був шлях: нападали грабіжники — дядько (на Галичині дядька звуть стриєм) з синами свого брата. Немало людей загубив марно стрий, грабуючи скарби купецькі. А на старості літ чужа кривда озвалась — в три погибелі стрия скрутило. Щоб спокутувати гріх, поселився в лісах у низенькій хижі при річці, розвів пасіку, кіз та й почав мирно жити. Припинили розбій і його побратими та заходили часто до стрия. Тому й це місце назвали Стриєм. Сільце згодом виросло в городище, а потім стало містом — красивим Стриєм.

Дорогий щоденнику я вимушена прощатись з тобою. Обіцяю описати все детальніше удома. Бувай!

Ваш коментар буде першим!