Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Конкурси > Моє місто

"Моє село" автор Dana 1

На всенькій немаленькій планеті Земля є багато різних куточків,які для кожного є домівкою. Один з таких куточків знаходиться на Західній Україні, в Рівненській області поблизу районного центру Здолбунів – село Орестів.
Цей куточок є для мене домом з народження, усі чотирнадцять років. В ньому мені практично все знайоме – рідна церква, яка зустрічає всіх своїми золотими куполами,а вночі, завдяки прожекторам, яскраво освітлюється і показує всім свої білі, які наче відсвічують сріблом, стіни. К
- Місіс Хадсон, принесіть мені чашечку чаю, будь ласка. Схоже, на мене чекає нова захоплива справа, - вигукує детектив, сидячи за столом.
Привіт, дорогий щоденнику!
Я вирішила розпочати тебе, через те, що переїжджаю у невідоме для себе місто. Кажуть, що у новій місцевості є багато чудових вражень, які я вирішила записувати.
Дощ минувся. Виходжу на вулицю. З листя ще опадають краплі. Оминаю червоні калюжі. Прямую до зупинки. На зупинці водії обговорюють якість доріг з кавою і сигаретою. Поряд
дівчина слідкує за часом. Вмощуюсь попереду. Омите місто виблискує і ніби по троху прокидається.
В морі вогнів вечір горів,
Сипав гірляндами іскро
Старий трамвай задзеленчав
Древність горнулась над містом...
Що вам розповісти про своє місто?Я навіть і не знаю. Почнемо з того, що це містечко на Чернігівщині. Воно має назву Носівка.
Живу я в гарному та живописному місті Івано-Франківськ. Отож розповім я про місто Івано-Франківськ і по-правилам конкурсу треба розповісти про найцікавіше у моєму місті розпочну я з легенди про наше місто.
Я живу в маленькому містечку Мирноград Донецька область. Наше місто – шахтарське. Я б хотіла розповісти про головний міф нашого міста «Історія шахти «Центральна».
Маруся бовтала босими ногами воду, сидячи на дерев’яному містку. Вона не відала, що говориться на прощання.
На нашій планеті є багато чудових місць, згадки про які назавжди закарбовуються в житті людини, та все ж кожному пам′ятний той куточок землі, де він народився й зростав. Саме думки про свою малу батьківщину змушують серце та душу тремтіти з неймовірною силою. «Кожному мила своя сторона». Так, мудрий наш народ. Для мене наймилішим був мій рід-ний край, улюблене село, де я народився й жив – це Широкино.
Я ніколи не любила місто, яке, за правом, можна вважати рідним. Негарно, але чесно. У нас з ним завжди були різні смаки і погляди на життя. Ледь не єдиними перевагами Херсона я визначала наявність дешевих і соковитих персиків влітку та можливість насичуватись вітаміном Д, навіть тоді, коли на календарі червоним виведено "Січень".
Ось і настала пора коротких спідниць та смачного морозива. За вікном середина червня, природа щодня розквітає все дужче. У дворах та у парках повно дітей, які радіють теплу і насолоджуються своїми канікулами. Дорослі тим часом займаються своїми щоденними справами, інколи не помічаючи тої краси, яка їх оточує і наповнює їхні легені киснем. Та коли настають вихідні у Тернополі, доріжки біля його озера заповнюються людьми.
Нещодавно дивились фільм «Красуня і чудовисько». Казка, в якій зняти прокляття з принца, зможе лише та, хто покохає його в образі чудовиська до того, як впаде остання пелюстка із залишеної чаклункою троянди.
Намагаючись пройти вузькими вуличками крізь краплі теплого літнього дощу так, щоб не промокнути наскрізь, йду Тернополем...
Дорогі читачі,я хочу щоб ви поринули в цю незвичайну,чудотворну гармонію мого рідного,найкращого в світі села, яке зветься-Білки.
Ступай за мною, читаче, по бруківках Полтави. Автентичних, дореволюційних залишилось мало. Сучасний варіант різнобарвної суміші цементу та піску я не вважаю бруківкою. Але то таке.
Моє містечко- славний куточок України, в якому живе мало людей, але згадка про нього є в усіх підручниках з Історії. Коли я тільки народилась, не могла й уявити, що моя рідна домівка була справжнім полем бою, на якому Богдан Хмельницький провів свою першу битву. Це був початок Національно-визвольної війни.
Кажуть, ніхто не обирає батьків, так само ніхто не може знати де він народиться. Герої мого оповідання також мріяли про інше життя.
- До вечора.
- Давай там не видєлуйся. – осміхнувся вусатий молодик до високого білочолого чоловіка, що ступав перші кроки по новенькому ґанку
міської школи. Вусач натиснув на педалі і плакат Зідана на рамі затріпотів від вітру.

"Каштани" автор Grey 17

Ти йдеш по вулиці.Просто йдеш.В нікуди.Тебе ніщо не турбує,твоє серце б'ється у звичному для нього ритмі,ти дихаєш рівно,вдихаєш міське повітря на повні груди і Київ пронизує тебе зсередини.

Переможець конкурсу!

Моє мiсто. Крокуючи по щербатій бруківці рідного міста, не задумуєшся, у якому давньому місті ти живеш. А колись давно під мурами міста зібралося військо Богдана Хмельницького, ядра літали над містом, але воно не здавалося.
Сьогодні я хочу розказати вам про чудове маленьке містечко, в якому я мешкаю. Воно носить прекрасну назву Гайсин. Хоч, наше місто і маленьке, але воно багато чим славиться. У містечку також, є дуже гарні визначні місця.
Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. Українською мовою воно зветься Львів, польською — Lwow, латинською — Leopolis, німецькою — Lemberg. Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік. Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею.