По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий "козарлюга". Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька.
Дівчинка Оксана знаходить листівку у старій книзі та дуже хоче дізнатися, хто залишив послання. Та згодом з'ясовується, що не одна вона отримала таку листівку. Різні люди у різні роки також знаходили послання у листівках. Більше
Головну героїню гнітять її юний вік і кумедна зовнішність, ніжна вдача й тендітне дитяче тільце. У мріях вона бачить себе дорослою красунею воїтелькою, сильною й відважною. Більше
Спогади героїні про далеке дитинство. У її пам'яті постає кумедна дівчинка-мрійниця з буйною фантазією, кумедна й дивакувата, занурена у власні чудернацькі вимисли. Більше
Опублікована книга автора Пантелеймон Куліш
Короткий зміст
По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий "козарлюга". Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька.
Коментувати
Захоп
Коментувати
Коментувати
Захоп
Коментувати
Кілька разів пробувала читати, не виходить, твір важкий для розуміння.
Коментувати
На мій погляд цікава історична розвідка про важливі події в
Гетьманщині, але мова Куліша важка для сприйняття, окремі
слова незрозумо
озумілі
Коментувати