Слава ЗСУ!

"Надія Панн Букет Троянд" від Надежда Ивановна Гордиенко опубліковано 20.06.2017

Нещодавно дивились фільм «Красуня і чудовище». Казка, в якій зняти прокляття з принца покараного за його гордощі, зможе лише та хто покохає його в образі чудовиська до того як впаде остання пелюстка з залишеної чаклункою рози. Вона дивачка для міста, яка любить читати книжки; а він – вуркаган у шкірі звіра, оточений предметами – образами його придворних і слуг.

«Коростишів – це місто з якого я не один раз потрапляла до психлікарні, в якому нас іменем України було визнано недієздатними,» - розповідає героїня мого твору: « Але в якому народилися і були першими надруковані в місцевій типографії такі твори: (розуміння причини всіх наших проблем, від імені людини, яка про кожного писала як про себе)«Высоцкий о себе» ("…За что попал, и почему я был в плену? Я умер там, и лишь тогда узнал, Что я по крупному играл, А мелочей не замечал, не видел их и не считал... Вот потому и погорел, поэтому и проиграл...); І наші очікування «Мама» (Чому для мене слово "мама" - то святе? У ньому втілене бажання всіх людей Тепла і ласки, доброти й довіри…); з вірою у майбутнє «Новий Гімн України» (Ми народ - і в цьому наша сила - Ми єдині в славі і труді. Наша ненька - рідна Україна - Ми повік не зрадимо тобі…).

У кожного свої враження – ось відгук від Андрія Бондаренко: «Коростишів був першим пунктом першої моєї подорожі цього року, яка закінчилася, так і не розпочавшись. Місто, яке я збирався відвідати принаймні останні років вісім, вдалося побачити лише декілька хвилин. Щойно я вийшов з машини, встигнувши побачити костел та пам'ятки навколо нього, як послизнувся на сходах місцевого парку і отримав травму, яка зупинила моє активне життя на декілька місяців. Досі з жахом згадую той день, але все ж таки вирішив присвятити Коростишеву короткий фотозвіт…»

Про який у неї є «Пісня про Коростишів.» «Коростишів – місто незнайоме, для людей, що тільки прибули – Але я упевнена, у ньому, долю ви свою знайти б могли. Приспів: Не граніт уславлює людину – славлять її праця і пісні. І тому в скрутну для нас годину – заспіваймо разом ми усі…»

Чудні речі відбувалися в цьому місті, один з кандидатів не зміг незважаючи на найбільше витрачених коштів, пройти в депутати Верховної Ради, хоча дякуючи йому жителі міста мали можливість побачити в один день цікаві фільми: «Гра», «Маска», «Катастрофа», в яких алегорично демонструвались і наші можливості, і застереження.

Дякуючи прекрасному букету який був знайдений просто забутим кимось на вулиці, після того як віддали весільний костюм чоловіка прибиральниці будинку культури, вона на одну мить опинилася на сцені разом з відомою співачкою.

Так більшість з підприємств радянських часів уже припинили своє існування, і в основному говорять що заробити можна на обробці каміння.

Та тут можна підкріпитись і смачною піццею, замовити до свята оригінальний торт.

Прикрашають місто багато церковних споруд: костелу, української, російської, бабтистів, пятидесятників, суботників. З усіма, в тому числі, свідками Ієгови, церкви «Возрождение», підтримуються добрі стосунки. І коли запитують: «Чи вірите ви в бога?», декламує на прохання сина написаного вірша «Бог є любов»: «Що таке бог? Це вся земля, травинка, небо, ти і я, Це те, що нас об'єднує усіх, Це радість і веселий сміх. Ми станем в коло - Візьмем руки - І скаже кожен: "Я люблю", Бог відповість: " Я серед вас стою…»

Частину святкових заходів проводять у парку на березі річки Тетерів, прикрашеному творіннями місцевого заслуженого скульптора України Віталія Миколайовича Рожика.

І коли під час розмови з бувшим завучем школи в якій вчилися їх діти, чоловік, на запитання: «Вам подобається те, чим ви займаєтесь?», (мабуть пам’ятаючи співбесіду 20-ти річної давності, коли вони тільки переїхали, влаштовуючи старшого сина в перший клас, вона визначила завдання міста: дати новий паспорт і допомогти стати керівником країни), сказала: «Якщо мене запитають, чи маєте ви бажання бути Президентом України? – я відповім – це мій обов’язок». Після чого отримала п’ять дивовижних червоних троянд і пояснення як можна їх виростити самому.

Тож якщо українці, зможуть відчути, повірити і не зважаючи на таку негативну форму дати їй кошти для реалізації тих кращих їх можливостей, то для всього світу відкриються двері нового щасливого майбутнього до якого всі прагнуть.

Як це відбудеться, ніхто не знає, можливо це почнеться з друку цього твору і він знайде того читача, який захоче втілити написане в життя.

20.06.2017