Слава ЗСУ!

""Есе про добро і зло"" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 03.09.2022

"Есе про добро і зло"

       Дуже часто ми намагаємося з позицій свого власного життєвого досвіду оцінювати життя та вчинки інших людей і з радістю навішуємо на них свої ярлики "хороший", "поганий", "добрий", "злий". Я хочу сказати що абсолютно "хороших" і "добрих" людей не буває, так як напевно не буває і абсолютно "поганих" та "злих". Як сказано в Біблії, "Бог створив людину за образом Своїм" (Книга Буття 1:27).

У кожній конкретній людині є щось і від Бога, і від диявола. В кожній людині йде постійна, щоденна, невидима оку важка боротьба між світлим і темним боком її особистості, тобто між свідомістю та підсвідомістю. Засновник психоаналізу австрійський психіатр Зігмунд Фрейд виділив три шари свідомості людини: свідомість, підсвідомість та надсвідомість. Свідомість - це стан психічного життя організму, що виражається в суб'єктивному переживанні подій зовнішнього світу і тіла організму, а також у звіті про ці події та у відповіді на ці події.

До структури свідомості входять усі пізнавальні процеси — відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, з допомогою яких людина безперервно поповнює свої знання про світ і себе. Підсвідомість чи несвідоме — це те, що приховано у глибині нас, увесь наш отриманий життєвий досвід. Підсвідомість - це область розуму, в якій проходять процеси, недоступні для усвідомлення, які наша свідомість не контролює. Виявляється підсвідомість за допомогою образів, символів, наша загадкова інтуїція також випливає звідти. Несвідоме говорить з нами в наших снах, тому сонники та усвідомлені сновидіння настільки популярні в народі.

Надсвідомість - це рівень людської ідеальної діяльності, що є єдністю підсвідомості та усвідомлення. На рівні усвідомлення фіксується проблема, ставиться мета, формулюється завдання та результати пізнавального процесу. У підсвідомості поставлена ​​проблема «вариться», залучаючи до себе, як магніт залізну тирсу, інформацію, стимулюючись переживаннями і формуючи, таким чином, інтуїтивний творчий процес, що дозволяє знаходити рішення. Але це рішення має ще гіпотетичний характер і потребує усвідомленої перевірки на відповідність критеріям істини. От колись давно школярем читаючи роман "Лоліта" Володимира Набокова я був приголомшений тим як Гумберт зважився на розбещення неповнолітньої Лоліти, а потім і на вбивство її нового коханця Куільті, яке він до речі здійснив не з ревнощів, а через те, що той мерзотник "знечестив" його улюблену Лоліту. До речі Гумберт назвав це вбивство "єдиним добрим вчинком свого життя". Цікаво, що Гумберт "закохався" в Лоліту, оскільки пережив травмуючу подію в минулому, бо колись ще юнаком був закоханий у дівчину, яка померла. Тому тут мав місце "ефект перенесення" рис тої померлої дівчини на Лоліту і намагання таким чином "повернутись назад у минуле" в якому Гумберт відчував себе щасливим, безтурботним хлопчиськом.

А ось цікаво чи хоч трохи здогадувався Гумберт про те, що діється в темних глибинах його підсвідомості і на що він взагалі здатний?  Чи все це сталося з ним спонтанно, як тільки він уперше побачив Лоліту на газоні її будинку? Чи міг він прожити своє життя інакше чесно і праведно, якби не зустрів її? Чи він би все одно зійшов би з праведного шляху і учинив би якийсь можливо інший злочин? 

І що таке є праведне і чесне життя? Це є результат жорстких моральних цінностей виховання?  Чи це насамперед боягузтво і страх покарання та публічної ганьби присутній у конкретної людини який стримує її від вчинення злочинів?

Що є справжнім мотивом вчинення нами "добрих справ"? Чи це дійсно щире "бажання допомогти" знедоленій людині, а не наприклад "бажання потішити власне самолюбство", або "бажання спокутувати вину доброю справою" ?

На превеликий жаль, людина дуже мало знає і про свою підсвідомість і про себе саму. І як у такому випадку людина береться судити і оцінювати життя інших людей по шкалі власних моральних цінностей навішуючи на них ярлики "хороший" чи "поганий", "добрий" чи "злий", коли вона не знає до кінця навіть свою власну душу і на що вона сама здатна піти за певних умов?

Дякую вам за те, що читали моє есе.

Кінець

Ваш коментар буде першим!