Слава ЗСУ!

"Манія величі " - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 16.06.2022

"Манія величі"

    Ця реальна кримінальна історія відбулася у Росії три роки тому і призвела до широкого суспільного розголосу. З метою дотримання конфіденційності імена героїв оповідання змінені автором. Увечері 7 листопада 2019 року із квартири відомого російського історика, доцента кафедри історії Нового та новітнього часу Історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету Олександра Смирнова лунали істеричні гучні крики. Кричав сам 63-річний доцент Олександр Смирнов на свою 24-річну аспірантку і коханку Аліну Яценко з якою його пов'язували 3-річні романтичні та наукові відносини. Але я тільки схожу на день народження своїх друзів і через три години повернусь назад виправдовувалася перед розлюченим доцентом Олександром Смирновим його аспірантка і коханка Аліна Яценко. Ні, я сказав ти нікуди сьогодні не підеш кричав на неї доцент Олександр Смирнов. Але моя подруга Кіра мене запросила до себе додому на свій день народження і буде негарно, якщо я в останній момент відмовлюся від її запрошення відповіла йому Аліна Яценко. А я хочу щоб ти залишилася вдома зі мною і попрацювала над нашою спільною статтею про ранній період Наполеонівських воєн кричав на неї доцент Олександр Смирнов. То я вже закінчила її і відправила до журналу "Известия Уральського федерального университета" відповіла йому Аліна Яценко. Що ти зробила закричав на неї доцент Олександр Смирнов. Надіслала статтю до журналу спокійно відповіла йому Аліна Яценко. Як ти могла це зробити не порадившись зі мною там стоїть і моє прізвище теж бризкаючи слиною закричав на неї доцент Олександр Смирнов. Але ж стаття вже була готова, і я вирішила її відправити в журнал для публікації відповіла йому Аліна Яценко. Це мені як твоєму науковому керівнику вирішувати готова стаття до друку, або не готова закричав на неї доцент Олександр Смирнов. Ти своїми спонтанними необдуманими діями зруйнуєш мій авторитет у науковій спільноті, який я роками, потом і кров'ю створював закричав на неї доцент Олександр Смирнов. Та що ти сама собою уявляєш без мене, ти дура безмозка кричав на свою аспірантку і коханку Аліну Яценко доцент Олександр Смирнов. Адже тему для кандидатської дисертації про Наполеона та іспанську війну підказав тобі я кричав на неї доцент Олександр Смирнов. Ну я звичайно не такий "великий учений" як ви, але теж чогось вартую я з відзнакою закінчила Старовеличківську середню школу №6 та відділення магістратури історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, аспірантуру при університеті та надрукувала кілька самостійних статей у серйозних наукових журналах на тему іспанської війни та Наполеона відповіла йому Аліна Яценко. Я дав тобі свою авторську концепцію, своє наукове бачення проблеми кричав на неї доцент Олександр Смирнов. А це не ваша особиста оригінальна концепція, вона була відома вченим історикам ще до появи ваших наукових публікацій відповіла йому Аліна Яценко. Цієї образи свого наукового статусу доцент Олександр Смирнов стерпіти не зміг і вдарив свою аспірантку і коханку Аліну Яценко кулаком в обличчя, розбивши їй нижню губу. Аліна Яценко витираючи кров із розбитої нижньої губи мовчки розвернулася і відчинивши вхідні двері його квартири пішла. Аліна Яценко йшла вулицею і ревіла від гіркої образи завданої її коханцем та науковим керівником доцентом Олександром Смирновим. Йти на день народження до подруги Кіри Аліні Яценко перехотілося, настрій був безнадійно зіпсований сваркою з її науковим керівником доцентом Олександром Смирновим. Вона вирішила піти переночувати в гуртожитку університету, а вранці прийти на квартиру до свого коханця доцента Олександра Смирнова щоб забрати свої особисті речі та піти від нього назавжди. Аліна Яценко увійшла до будівлі гуртожитку та почала підніматися сходами. Тут Аліні Яценко на мобільний телефон зателефонував її брат Сергій і запитав в неї як її справи. Справи погані зітхнувши відповіла йому Аліна Яценко, піднімаючись сходами гуртожитку. А що таке сталося, сестричка стурбовано запитав у неї брат Сергій. Мій науковий керівник Олександр Смирнов сьогодні підняв на мене руку і вдарив мене по обличчю, коли я сказала йому, що хочу піти на день народження до своєї подруги Кірі поскаржилася братові Сергію Аліна Яценко. Сестричка, я ніколи не розумів ваших дивних відносин, я вважаю що тобі треба терміново кидати цього психопата, ти ж така розумна і талановита, ти всього зможеш досягти сама без чиєїсь допомоги відповів їй Сергій. Я чудово розумію все, але 3 роки спільного життя та наукових досліджень не так просто взяти та перекреслити відповіла йому Аліна Яценко. Аліна, ти зараз де знаходишся з тривогою запитав у неї Сергій. Я вже пішла від нього і зараз перебуваю в кімнаті гуртожитку Санкт-Петербурзького державного університету витираючи сльози з обличчя відповіла йому Аліна Яценко. Ух, Слава Богу значить ти в безпеці відповів їй Сергій. Так, я в безпеці і зараз збираюся лягти спати, а завтра вранці піду на квартиру до доцента Олександра Смирнова та заберу у нього свої особисті речі відповіла Сергію Аліна Яценко. Ну ти там по обережніше з ним сестричка відповів їй Сергій і побажавши їй на добраніч поклав слухавку телефону. Аліна Яценко розстелила постіль, лягла і одразу провалилася у важкий, свинцевий сон без сновидінь. Вранці 8 листопада 2019 вона поснідала з'ївши омлет, гречану кашу, капустяний салат і випивши чашку гарячої кави пішла на квартиру до доцента Олександра Смирнова щоб забрати у нього свої особисті речі. Вона щиро сподівалася, що Олександр Смирнов у цей час перебуває на роботі в Санкт-Петербурзькому державному університеті читаючи лекції з історії своїм студентам і мала намір у його відсутність забрати свої особисті речі з його квартири скориставшись дублікатом ключа, який він колись їй дав. Аліна Яценко дістала з дамської сумки ключ і засунула його в замкову щілину, намагаючись його повернути, але ключ повернувся в півоберта, а потім намертво застряг і ні туди, ні сюди. Насилу Аліна Яценко повернула ключ у вихідне положення і витягла його із замкової серцевини дивуючись чому він не повертається і не відчиняє вхідні двері. У замковій серцевині пролунав скрегіт і вхідні двері квартири відчинилися навстіж. На порозі стояв п'яний доцент Олександр Смирнов у домашньому одязі та дивився на Аліну Яценко червоними від недосипання та пияцтва очима. Ти навіщо прийшла грубо запитав у неї доцент Олександр Смирнов. Я прийшла щоб забрати свої особисті речі відповіла йому Аліна Яценко, проходячи повз нього до квартири. Доцент Олександр Смирнов пропустив її всередину, зачинив за нею вхідні двері на замок, а потім пішов за нею слідом до кімнати. Аліна, не роби дурниць жорстоко сказав їй доцент Олександр Смирнов. Я якраз і збираюся виправити дурість яку зробила 3 ​​роки тому ставши вашою коханкою, я хочу зібрати свої речі і піти від вас назавжди сказала йому Аліна Яценко. Аліна, ти пошкодуєш якщо зараз утечеш від мене пригрозив їй доцент Олександр Смирнов. Я пошкодую ще більше, якщо залишусь і дозволю вам бити себе по обличчю жорстко відповіла йому Аліна Яценко. Аліна, від мене ніхто ніколи не йшов поки я сам цього не хотів відповів їй доцент Олександр Смирнов. Я не ваша особиста річ і вільна розпоряджатися своїм життям як сама цього захочу відповіла йому Аліна Яценко, укладаючи свої речі з шафи в дорожню сумку. Так я основні речі вже забрала, а за рештою своїх речей я повернусь завтра сказала йому Аліна Яценко прямуючи з дорожньою сумкою до виходу з кімнати. Олександр Смирнов вискочив з кімнати і повернувся назад з обрізом малокаліберної мисливської рушниці ТОС-17. Він перегородив Аліні Яценко шлях із кімнати в коридор і направив у її бік обріз мисливської рушниці. Олександр Смирнов ви не змусите мене залишитися, дивлячись йому прямо в очі сказала Аліна Яценко. Доцент Олександр Смирнов вистрілив у неї 4 рази та Аліна Яценко мертвою впала на підлогу. Потім Олександр Смирнов сховав обріз мисливської рушниці ТОС-17 у шафу для одягу і туди ж затяг мертве тіло своєї коханки і аспірантки Аліни Яценко і зачинив дверцята шафи. Потім випивши ліки від похмілля доцент Олександр Смирнов поголився, переодягся і поїхав у Санкт-Петербурзький університет де прочитав лекцію для студентів про битву армії Наполеона під Ватерлоо, а після цього бажаючи якось підняти собі настрій запросив до себе додому колег з кафедри історії Нового та новітнього часу і влаштував у себе вдома гучне застілля з музикою та танцями. Його колеги з роботи навіть не підозрювали, що в шафі в кімнаті лежить труп його аспірантки Аліни Яценко і обріз мисливської рушниці ТОС-17 з якої він її застрелив. Застілля тривало довго і закінчилося приблизно о 23 годині вечора. Доцент Олександр Смирнов випроводивши своїх колег із квартири став думати як йому позбутися трупа його аспірантки Аліни Яценко, що лежав в шафі для одягу. Недовго думаючи він вирішив розпиляти її тіло у ванній за допомогою садової пилки і викинути частини тіла в річку Мийку неподалік його будинку. Більшу частину ночі доцент Олександр Смирнов присвятив розпилюванню тіла своєї аспірантки Аліни Яценко у ванній та розкладанні відпиляних частин тіла по поліетиленових пакетах. Руки дівчини він засунув у свій рюкзак щоб уранці піти та викинути рюкзак у річку Мийку. Коли Олександр Смирнов закінчив свою "роботу", було вже 3 години ночі і він дуже стомився і фізично і психічно. Він пішов у свою кімнату, ліг на ліжко заплющивши очі і провалився у важкий сон із кошмарами. Йому снилися криваві демони, які гналися за ним і хотіли його вбити. Він повертався в ліжку з боку на бік, намагаючись прокинутися, але жахливий сон все продовжувався. Доцент Олександр Смирнов прокинувся рано-вранці о 6-й годині ранку 9 листопада і згадав про свої плани позбутися трупа своєї аспірантки Аліни Яценко. Швидко одягнувшись і не поснідавши доцент Олександр Смирнов узяв рюкзак з відрубаними руками і пішов на річку Мийку неподалік його будинку, щоб утопити рюкзак у річці. Прийшовши на річку Мийку, доцент Олександр Смирнов розмахнувся і кинув рюкзак у воду, але рюкзак упав на лід і залишився так лежати. Тоді доцент Олександр Смирнов кинувся на лід за рюкзаком, але лід під його ногами проломився і Олександр Смирнов упав у холодну воду за три метри від рюкзака. Випадкові перехожі побачили доцента Олександра Смирнова, що барахтався у воді, і витягли його з крижаної води. Вони також дістали рюкзак Олександра Смирнова, а коли розкрили його та побачили відрубані руки, то викликали поліцію та швидку допомогу. Швидка допомога, яка приїхала разом із поліцією, відвезла постраждалого від перебування у крижаній воді доцента Олександра Смирнова до Маріїнської лікарні, а поліція поїхала до нього з обшуком на квартиру. При обшуку на квартирі у доцента Олександра Смирнова поліцейські виявили поліетиленові пакети з частинами тіла його аспірантки Аліни Яценко, а в шафі знайшли прихований обріз мисливської рушниці ТОС-17 і закривавлену пилу якою він розпилював дівчину. Все це поліцейські вилучили як речові докази, а квартиру опечатали. Після надання медичної допомоги від переохолодження у Маріїнській лікарні доцента Олександра Смирнова відвезли до СІЗО на Захаріївській вулиці. На допиті у слідчого Сергія Івановича доцент Олександр Смирнов повністю визнав свою провину у вбивстві своєї аспірантки Аліни Яценко і заявив слідству, що діяв в умовах "тимчасового запаморочення". Проведена через тиждень психолого-психіатрична експертиза Олександра Смирнова, яка проводилася в Інституті імені Сербського, показала, що історик не страждає на психічні розлади і міг усвідомлювати свої дії. Убиту ним аспірантку Аліну Яценко поховали 16 вересня 2019 року на цвинтарі у станиці Старовеличківській на Кубані. 9 червня 2020 року у Санкт-Петербурзі розпочався суд над доцентом Олександром Смирновим. Йому було пред'явлено звинувачення у вбивстві своєї аспірантки Аліни Яценко та незаконному зберіганні вогнепальної зброї. 25 грудня 2020 року Олександра Смирнова було визнано винним у скоєнні вбивства Аліни Яценко та засуджено до 12,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. В ході судового процесу у справі як свідок звинувачення був допитаний науковий опонент доцента Олександра Смирнова історик Геннадій Понасенко, а як свідки захисту, серед інших, — директор інституту історії СПбГУ Абдулла Даудов, який охарактеризував доцента Олександра Смирнова як урівноваженого та професійного вченого, а Аліну Яценко — як скромну та працьовиту студентку, а також в якості свідка захисту допитали приятеля доцента Олександра Смирнова Дмитра Лучкова. Під час проведення судового засідання з'ясувалося, що на насильницькі дії історика доцента Олександра Смирнова вже у 2008 році скаржилася студентка Віка, яка раніше жила з ним, але не витримавши запального характеру викладача захотіла піти від нього. Тоді доцент Олександр Смирнов прив'язав її до стільця і ​​погрожував їй тортурами гарячою праскою, якщо вона покине його. Дівчина все ж таки пішла від нього і написала заяву в поліцію, але в поліції вважали за краще зам'яти цю справу. Також під час слідства спливла інформація про скандал із побиттям молодої людини у 2018 році під час лекції з історії у Санкт-Петербурзькому університеті. Молода людина на лекції прямо звинуватила доцента Олександра Смирнова у плагіаті та брехні. Цього виявилося достатньо, щоб розлючений доцент Олександр Смирнов наказав своїм студентам фізично викинути молоду людину з аудиторії. Дисциплінарна комісія університету з етики поспішила зам'яти цей інцидент, пояснивши це "не боротьбою за наукову істину", а "спробою дискредитації доцента Олександра Смирнова". У зв'язку з пандемією коронавірусу суд над доцентом Олександром Смирновим проходив онлайн. Під час судового розгляду виступили колеги та колишні студенти доцента Олександра Смирнова, які визнавали його надзвичайний талант і захопленість історією, але водночас відзначали і його дивацтва у поведінці. Але що й казати незважаючи на дивацтва і нестерпний характер злочинець був непересічною людиною. Олександр Смирнов був членом Російського військово-історичного товариства, головою якого є міністр культури Володимир Мединський. Олександр Смирнов також вважався одним із основоположників історичної реконструкції в Росії та любив одягатися в історичні костюми. Він часто переодягався у Наполеона і змушував це робити свою аспірантку Аліну Яценко роблячи з нею спільні селфі в історичних військових костюмах часів імператора Наполеона і виставляючи ці фото в Instagram. Кілька разів його запрошували читати лекції до Сорбонського університету в Парижі, а в 2003 році нагородили французьким орденом Почесного Легіону (указ підписував тодішній президент Французької Республіки Жак Ширак). Також у Франції він був членом приватного інституту Institut des Sciences sociales, économiques et politiques, який був заснований у Ліоні у 2018 році французьким політиком Національного об'єднання та онукою Жан-Марі Ле Пена, Маріон Марешаль-Ле Пен. Олександр Смирнов був одружений, мав двох дочок. Під час вбивства своєї коханки він якийсь час не жив зі своєю дружиною. Дружина, його доньки та колеги по роботі були шоковані нелюдським вчинком доцента Олександра Смирнова. Одночасно після появи інформації про затримання Олександра Смирнова звільнили з посади доцента кафедри історії Нового та новітнього часу Санкт-Петербурзького державного університету та виключили з членів Російського військово-історичного товариства, а декількома днями пізніше його виключили з почесних професорів університету Сорбонни та забрали орден Почесного Легіона пояснюючи це рішення скоєним ним "аморальним вчинком". 16 вересня 2021 року помер батько доцента Олександра Смирнова не витримавши публічної ганьби, яка знеславила його родину. 27 вересня 2021 року Санкт-Петербурзький міський суд відмовився призначати нову психіатричну експертизу та змінити вирок доценту Олександру Смирнову, якого засудили до 12,5 років колонії суворого режиму за вбивство своєї аспірантки Аліни Яценко. "Відмовити у задоволенні заявленого клопотання про призначення повторної комплексної психолого-психіатричної експертизи та допиту експерта", - сказала суддя. Експертизу вимагав провести адвокат доцента Олександра Смирнова Олександр Торгашев. Представник потерпілої зазначила, що правозахисник не є експертом у галузі психіатрії та не може судити про якість проведеної експертизи, крім того, вона наголосила, що після злочину доцент Олександр Смирнов шукав у мережі Інтернет на карті місця, де хотів позбутися останків убитої аспірантки. Відтак він усвідомлював свій злочин. Дізнавшись, що йому відмовили у проведенні додаткової психолого-психіатричної експертизи, доцент Олександр Смирнов розплакався в залі суду. Історик знову повторив свої слова сказані раніше ним на досудовому слідстві, що вбив свою аспірантку Аліну Яценко у стані афекту, і розкаявся. Він звернувся до своїх дочок, сказав, що дуже любить їх і хоче, щоб вони завжди про це знали. "Можливо, я їх ніколи не побачу", - сказав він крізь сльози. Історик стверджував, що "не міг терпіти образ" на адресу дочок від своєї аспірантки Аліни Яценко і тому "втратив голову". Раніше під час слідства він казав, що нібито вбита ним аспірантка Аліна Яценко ображала його сім'ю. Також, за словами доцента Олександра Смирнова, на вбивство Аліни Яценко його штовхнув "психотравмуючий вплив" і подальше цькування його науковим опонентом, письменником та істориком Геннадієм Понасенком. Викликаний як свідок сторони звинувачення його науковий опонент, публіцист, історик Геннадій Понасенко спростував твердження про цькування Олександра Смирнова та підтвердив що має з ним давню судову суперечку з приводу плагіату, але аспірантку Аліну Яценко він не умовляв піти від доцента Олександра Смирнова та іншу роботу у Москві їй не пропонував. Раніше доцент Олександр Смирнов подавав судовий позов до мене з вимогою спростувати відомості, поширені мною у відеороликах у 2018 році в яких я стверджував, що доцент Олександр Смирнов крав чужу інтелектуальну працю, організовував побиття студентів та ображав своїх опонентів розповів суду його науковий оппонент історик та публіцист Геннадій Понасенко. Мосміськсуд визнав законним відмову історику Олександру Смирнову в позові до мене, таким чином, рішення Савелівського районного суду залишено в силі розповів суду Геннадій Понасенко. Таким чином доцент Олександр Смирнов програв мені суд і дуже розлютився, бо суд став на мою сторону, на сторону правди розповів суду історик та публіцист Геннадій Понасенко. Ця людина доцент Олександр Смирнов краде чужу інтелектуальну працю, переодягається в костюм Наполеона, вимагає від усіх, щоб до нього зверталися не інакше як "Сір" і здатна побити своїх наукових опонентів розповів суду історик, публіцист Геннадій Понасенко. В нього явно є неприхована "манія величі" сказав про доцента Олександра Смирнова суду його науковий оппонент, історик та публіцист Геннадій Понасенко. Я цілком задоволений вироком суду щодо доцента Олександра Смирнова заявив він. Цей справедливий довгоочікуваний вирок суду, це є велика перемога нашого громадянського суспільства заявив про це письменник та історик Геннадій Понасенко. Це великий успіх у зв'язку із закулісною, дуже серйозною підтримкою цього мерзотника з боку впливових людей. Реконструкція - це штука досить прибуткова, там бюджетні кошти, і, відповідно, ви можете побудувати логічний ланцюжок і зробити власні висновки. Якби не було закулісної підтримки, то вбивцю, якого виловили з двома відрубаними чужими руками, розчленовувача, давно вже посадили б". Ми два роки боролися із судовою системою та впливовими людьми, які прагнули допомогти доценту Олександру Смирнову уникнути покарання, але справедливість нарешті перемогла. Лиходій, який уявив себе безкарним Наполеоном, сидітиме у в'язниці як цього вимагає закон та справедливість зазначив він.

                             Кінець

Ваш коментар буде першим!