знайди книгу для душі...
Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Статті > Минуле й сучасне
Сумна статистика - за кількістю книг на душу населення Україна почесно займає останнє місце у Європі. Сучасний стиль життя зазнав змін, і сьогодні – чим менше часу ми витрачаємо на щось - тим краще себе почуваємо. Швидкість, гонитва за вільними годинами. От тільки замість того щоб насолоджуватися простими речами не поспішаючи людський розум все частіше зловживає думкою «скоріше б». Новомодні слогани наперебій рекламують купу усіляких гатжетів з високошвидкісними процесорами, і розбещений користувач вже й двох секунд не може витримати аби перелиснути сторінку новенького планшета. Що вже говорити про звичайнісінький папір.
Зазирнемо у недалеке минуле. Починаючи з 2002 року випуск українських книжок різко зменшився. Головним ворогом видавництв стала продукція, завезена контрабандним шляхом. Попит на книжки вітчизняного виробництва, яке переважно існує за власний кошт і зовсім позбавлене підтримки держави, різко зменшився. Нація переживає книжковий голод, в той час як територія держави перетворилася на джерело прибутку видавництв сусідніх країн.
Виходять нові закони, визначені конституцією. Стаття 34, наприклад, гарантує право свободи думки і слова, вираження власних поглядів та переконань . Отже кожен громадянин може займатися видавничою діяльністю у рамках існуючого закону. Охочих багато, але втриматися на ринку зарубіжної конкуренції вдається небагатьом.
Формальність – одне, реальність - зовсім інше. Однак незважаючи на складну внутрішню ситуацію, Україна в очах Європейської спільноти лишається державою в якій влада формально опікується книгою, освітою,культурою.
Та чомусь аби підтримати власне європейське положення хитромудрих законів недостатньо – потрібні рішучі дії, спрямовані на підняття видавничої справи на новий рівень розвитку. Поки що ж влада спромоглася на щось подібне лише один раз 7 років тому, оголосивши 2006 рік Роком Української книги. За планом в період з 2007 по 2015 роки – має бути готовою до видання «Українська Національна енциклопедія». Як то кажуть поживемо – побачимо.