Слава ЗСУ!

"Операція на серці у німецькій клініці" - оповідання від Прокопчук Станіслав Іванович опубліковано 18.04.2023

"Операція на серці у німецькій клініці"

   67-річний Ігор Петрович останнім часом часто скаржився своїм рідним на проблеми із серцем, але йти на прийом до лікаря не хотів. Коли ж болі в грудях стали просто нестерпними, він вирішив піти до поліклініки на прийом до свого сімейного лікаря Юлії Сергіївни. Сімейний лікар Юлія Сергіївна вислухавши його скарги на біль у грудях направила його на прийом до кардіолога Надії Петрівни, а та його оглянула, зробила електрокардіограму (ЕКГ), змусила здати аналізи клінічний та біохімічний аналізи крові та відправила його до "інституту серця МОЗ України" на подальше медичне обстеження. Лікарі в "інституті серця МОЗ України" його оглянули, зробили необхідні медичні обстеження і у тому числі ехокардіографію серця та ангіокардіографію серця та поставили Ігорю Петровичу невтішний діагноз "стеноз стовбура лівої коронарної артерії з ішемічною хворобою серця".

—Що ж мені тепер робити з тривогою запитав у лікаря судинного хірурга Віктора Анатолійовича Сичова Ігор Петрович.

—Вам необхідно буде зробити аортокоронарне шунтування судин серця, відповів йому лікар судинний хірург Віктор Анатолійович Сичов.

Почувши від лікаря судинного хірурга Віктора Анатолійовича Сичова про необхідність операції на серці Ігор Петрович зблід і нервово проковтнув слину з рота.

—Ви можете зробити це у нас сказав йому лікар судинний хірург Віктор Анатолійович Сичов.

—Мені страшно лікарю відверто признався йому Ігор Петрович.

—Вам зовсім нічого бояться. У нас у "відділенні хірургічного лікування ішемічної хвороби серця та хірургії магістральних судин" працюють справжні професіонали своєї справи з багаторічним досвідом роботи і у нас доступні ціни, просторі палати і гарний післяопераційний догляд за пацієнтами відповів йому лікар судинний хірург Віктор Анатолійович Сичов.

—Спасибі вам велике Вікторе Анатолійовичу, за консультацію, а тепер я піду додому і пораджуся з рідними сказав йому Ігор Петрович.

—Звичайно. Порадьтеся вдома зі своїми рідними, але моє прохання не затягуйте довго з ухваленням вашого рішення, тому що ваша хвороба серця прогресує з кожним днем відповів йому серйозним тоном лікар судинний хірург Віктор Анатолійович Сичов.

—До побачення сказав йому Ігор Петрович.

—До побачення відповів йому лікар судинний хірург Віктор Анатолійович Сичов.

Приїхавши додому засмучений Ігор Петрович розповів своїй дружині Вірі Іванівні та дочці Галині про свій діагноз та про пропозицію лікаря судинного хірурга Віктора Анатолійовича Сичова зробити йому аортокоронарне шунтування судин серця у "відділенні хірургічного лікування ішемічної хвороби серця"та хірургії магістральних судин" "інституту серця МОЗ України".

—Якщо й робити це аортокоронарне шунтування судин серця, то краще робити не в Україні, а у Німеччині сказала йому дружина Віра Іванівна.

—Але ж у Німеччині операція аортокоронарного шунтування судин серця коштує значно дорожче, ніж в Україні заперечив своїй дружині Вірі Іванівні Ігор Петрович.

—Зате там якість медичної техніки та кваліфікація лікарів краща, ніж в Україні, відповіла йому дружина Віра Іванівна.

—Мати права підтримала її дочка Галина.

—А де ми візьмемо гроші на операцію на серці у німецькій клініці, запитав у своєї дружини Віри Іванівни Ігор Петрович.

—Ми візьмемо кредит у банку під заставу нашої квартири відповіла йому Віра Іванівна.

—Але ж це величезні гроші заперечив своїй дружині Вірі Іванівні Ігор Петрович.

—Так, ми ж візьмемо кредит на 5 років і повертатимемо гроші банку поступово відповіла йому Віра Іванівна.

—Дорого це все якось відповів їй Ігор Петрович.

—Твоє життя тато коштує дорожче за ці гроші відповіла йому дочка Галина.

—Ну ж бо погоджуйся Ігорю сказала йому Віра Іванівна.

—Гаразд, ви мене вмовили, сказав їй Ігор Петрович.

З цього моменту дружина Віра Іванівна та дочка Галина зайнялися активними пошуками німецької клініки, яка проводила операції аортокоронарного шунтування судин серця за "помірну ціну". Вивчивши інформацію в інтернеті та відгуки пацієнтів вони зупинили свій вибір на німецькій клініці "Університетська клініка Дюссельдорфа", що знаходилася за адресою Moorenstr. 5 40225 Дюссельдорф. Ця німецька клініка проводила всі види операцій на серці та займалася при цьому науковими дослідженнями у галузі розробки нових методів лікування ішемічної хвороби серця. Отримавши згоду Ігоря Петровича його дружина Віра Іванівна та дочка Галина взялися за оформлення кредиту в "Акордбанку" під заставу чотирикімнатної квартири в якій вони всі разом жили. Через 4 робочі тижні з "Акордбанку" надійшла позитивна відповідь з приводу кредиту під заставу квартири. Ігорю Петровичу та Вірі Іванівні надійшло запрошення приїхати до банку на укладення кредитного договору з банком.

Підписавши кредитний договір у банку та отримавши гроші на банківську картку Ігор Петрович разом із дружиною Вірою Іванівною та дочкою Галиною поїхали додому та стали заздалегідь упаковувати речі у дорожні валізи для поїздки до Німеччини. Дочка Галина тим часом купила через інтернет на сайті https://ecolines.net/ua/ квитки на міжнародний автобусний рейс "Київ-Дюссельдорф" для трьох осіб та забронювала один номер із трьома односпальними ліжками та загальною ванною в готелі "Hotel Komet". Через три дні в п'ятницю рано вранці вони виїхали з Києва на міжнародному автобусі "Автолюкс" за маршрутом "Київ-Дюссельдорф". Через 36 годин 35 хвилин у суботу після обіду втомлені від довгого шляху вони прибули до Дюссельдорфа. Вийшовши з автобуса з дорожніми валізами, вони замовили таксі і поїхали в готель "Hotel Komet", що знаходився за адресою вулиця Bismarckstr. 93. Пообідавши в готелі "Hotel Komet" вони взяли таксі і поїхали в "Університетську клініку Дюссельдорфа" за адресою вулиця Moorenstr. 5.

У клініці вони зустрілися з доктором медицини, професором Хубертом Шельцигом, який очолював "Центр судинної хірургії" в Дюссельдорфі при "Університетській клініці Дюссельдорфа".

—Я візьмуся оперувати вас, але це буде платно сказав Ігорю Петровичу доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Ми згодні заплатити вам гроші, відповіла йому за свого чоловіка Віра Іванівна.

—А ви згодні спитав доктор медицини, професор Хуберт Шельциг у Ігоря Петровича.

—Я повністю згоден зі своєю дружиною Вірою Іванівною відповів йому Ігор Петрович.

—Добре. Тоді давайте прямо зараз підпишемо договір і ви внесете гроші на рахунок клініки запропонував доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

Вони підписали договір та внесли гроші за операцію на рахунок клініки.

Ігоря Петровича поклали в "Університетську клініку Дюссельдорфа" на операцію з аортокоронарного шунтування судин серця. На понеділок було призначено його операцію, якою керував особисто сам доктор медицини, професор Хуберт Шельциг. У понеділок вранці Ігоря Петровича було успішно прооперовано і його відвезли до палати. До нього з готелю приїхали провідати його у клініці дружина Віра Іванівна з дочкою Галиною.

—Вони зустріли в коридорі доктора медицини, професора Хуберта Шельцига, який вийшов у коридор після закінчення операції, щоб випити кави з кавового автомата.

—Вашого чоловіка успішно прооперували і його відвезли до палати, сказав доктор медицини, професор Хуберт Шельциг звертаючись до Віри Іванівни.

—Можна на чоловіка подивитися спитала у доктора медицини, професора Хуберта Шельцига Віра Іванівна.

—Можна. Тільки одягніть, будь-ласка, бахіли, медичний халат, медичну маску та медичну шапочку на голову відповів їй доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Спасибі вам велике лікарю подякувала йому Віра Іванівна.

—Це моя робота відповів їй доктор медицини, професор Хуберт Шельциг і пішов коридором до кавового автомата.

Одягнувши бахіли на ноги, медичний халат, медичну маску та медичну шапочку на голову Віра Іванівна пішла до палати до чоловіка.

Через п'ятнадцять хвилин вона вийшла з палати і повернулася назад у коридор, де її з нетерпінням чекала дочка Галина.

—Ну, як він спитала у матері з тривогою Галина.

—Тобі доню, треба було піти разом зі мною відповіла їй Віра Іванівна.

—Я боялася що медсестри будуть лаятися якщо ми підемо туди удвох відповіла їй Галина.

—Твій Батько спить. Він ще не відійшов від наркозу після операції відповіла дочці Віра Іванівна.

—А палата в нього велика спитала у матері Галина.

—Так, велика і світла. Там ще крім нього в палаті лежать ще троє людей, відповіла їй Віра Іванівна.

— Ми тепер куди підемо запитала у матері Галина.

—Повернемося назад до готелю "Hotel Komet" відпочити, відповіла їй Віра Іванівна.

Вийшовши з "Університетської клініки Дюссельдорфа", вони викликали по телефону таксі і поїхали до готелю "Hotel Komet". Наступного дня з ранку приїхавши з готелю "Hotel Komet" до "Університетської клініки Дюссельдорфа" вони не виявили в палаті Ігоря Петровича.

—А де ж мій чоловік звернулася до медсестри розгублена Віра Іванівна.

—Вашого чоловіка сьогодні відвезли з палати в загальний коридор на каталці відповіла їй медсестра, яка ставила крапельницю пацієнтові.

—Як так відвезли? Чому його забрали з палати запитала в неї здивована Віра Іванівна.

—Палата платна та післяопераційний догляд за пацієнтом теж платний відповіла їй медсестра.

—Хіба вам доктор медицини, професор Хуберт Шельциг це не пояснив при підписанні договору? — запитала здивована медсестра у Віри Іванівни.

—Ні, він нам нічого цього не пояснив відповіла їй вражена Віра Іванівна.

—А де в загальному коридорі стоїть каталка з Ігорем Петровичем запитала у медсестри його дочка Галина.

—Вийдіть із палати, пройдіть метрів двадцять коридором і там повернете праворуч і біля туалету стоятиме каталка з Ігорем Петровичем відповіла їй медсестра.

—Біля туалету?

—Ми будемо скаржитися до адміністрації "Університетської клініки Дюссельдорфа" обурено сказала їй Галина.

Медсестра у відповідь байдуже знизала плечима і продовжила ставити крапельницю пацієнтові.

Віра Іванівна з дочкою Галиною вийшли з палати і пройшовши двадцять метрів коридором клініки в напрямку вказаному медсестрою знайшли каталку на якій лежав Ігор Петрович.

Він справді лежав на каталці знаходячись за два метри від туалету.

—Сволоти, залишити людину після операції у загальному коридорі біля туалету сказала вголос Віра Іванівна і заплакала.

—Ти як тато спитала в нього з тривогою дочка Галина.

—Більш-менш відповів їй Ігор Петрович.

—До тебе хтось із медсестер чи лікарів сьогодні підходив, запитала в нього з занепокоєнням дружина Віра Іванівна.

—Ні, Віро, ніхто з них до мене сьогодні не підходив, відповів їй Ігор Петрович.

—Я зараз піду і знайду доктора медицини, професора Хуберта Шельцига і висловлю йому в обличчя все, що я про нього думаю, сказала Віра Іванівна червона від обурення.

Повна рішучості вона пішла коридором, сподіваючись зіткнутися з ним. Дочка Галина кинулася по коридору наздоганяти свою матір.

Віра Іванівна натрапила на лікаря медицини, професора Хуберта Шельцига біля ресепшена, де він розмовляв з молодою медсестрою.

—Ви мерзотник накинулася на нього зі звинуваченнями Віра Іванівна.

—Це чому це я мерзотник щиро здивувався доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Як ви могли залишити людину після операції на серці на каталці в загальному коридорі лікарні біля туалету спитала в нього розгнівана Віра Іванівна.

—Я свої зобов'язання за договором виконав. Я провів операцію і ваш чоловік залишився живим після закінчення операції, а післяопераційний догляд та палата для пацієнта оплачуються вами за договором, окремо відповів їй доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Ви договір, який підписували самі, хоч раз уважно прочитали, запитав у Віри Іванівни доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Ви за палату та післяопераційний догляд за пацієнтом за договором повинні клініці ось таку суму сказав Вірі Іванівні доктор медицини, професор Хуберт Шельциг і написавши чорною кульковою ручкою цифри на аркуші білого паперу, віддав аркуш паперу в руки приголомшеній Вірі Іванівні.

—Це здирництво та шахрайство вигукнула Віра Іванівна, глянувши на суму, вказану доктором медицини, професором Хубертом Шельцигом на аркуші білого паперу.

—Мамо, ми йому нічого не доведемо. Потрібно буде терміново знайти гроші щоб заплатити за палату і післяопераційний догляд за татом сказала Вірі Іванівні дочка Галина, що підійшла до неї.

—Ваша дочка Галина має рацію. Шукайте гроші. Знайдете швидко гроші і ваш чоловік отримає і лікарняну палату і належний післяопераційний догляд відповів Вірі Іванівні доктор медицини, професор Хуберт Шельциг.

—Бог вас за це покарає. Він покарає вас за вашу черствість і жорстокість, сказала йому Віра Іванівна ховаючи листок білого паперу в свою дамську сумку. Розвернувшись вона разом із дочкою пішли коридором до виходу з клініки.

На цей раз вони прийшли в готель "Hotel Komet" пішки не замовляючи таксі, щоб заощадити гроші.

—Потрібні терміново гроші за лікарняну палату та післяопераційний догляд для тата сказала Галина матері.

—Так, але в нас доню, майже зовсім скінчилися, гроші відповіла їй Віра Іванівна.

—Ми можемо закласти в ломбарді твої золоті прикраси (сережки, ланцюжок та обручку) сказала матері Галина.

—Я сумніваюся, що за це в ломбарді нам дадуть багато грошей відповіла їй Віра Іванівна.

—Це краще мамо, аніж взагалі нічого сказала їй Галина.

Вони вийшли з готелю "Hotel Komet" і прийшли в ломбард "Grüne's Leihhäuser Düsseldorf Schadowstraße" за адресою вулиця Schadowstraße 86-88, і заклали золоті прикраси Віри Іванівни, отримавши за це готівку.

—Як мало нам дали грошей за мої золоті прикраси, сказала дочці Галині старанно перераховуючи купюри отримані в ломбарді Віра Іванівна.

—Треба буде сьогодні ж написати по Viber родичам до Одеси, щоб вислали нам сюди гроші електронним переказом, сказала їй Галина.

—Це гарна ідея доню, зраділа її пропозиції Віра Іванівна.

Вони повернулися пішки назад до готелю "Hotel Komet" і написали по Viber братові Ігоря Петровича — Олегу, який зі своєю дружиною Іриною та трьома маленькими дітьми жив в Одесі, прохання надіслати їм гроші до Німеччини електронним переказом.

Олег пообіцяв наступного дня зранку надіслати їм гроші електронним переказом "Western Union" до банку "Commerzbank" за адресою вулиця Königsallee 37, на ім'я Віри Іванівни.

Наступного дня з ранку Віра Іванівна з дочкою Галиною прийшли до банку "Commerzbank" та отримали електронний переказ на ім'я Віри Іванівни від Олега.

Зраділи вони відразу ж перерахували отримані ними гроші на рахунок клініки і поїхали на таксі в "Університетську клініку Дюссельдорфа", щоб скоріше побачити Ігоря Петровича. Але після прибуття в клініку на них чекав важкий удар.

Виявилося, що вночі Ігорю Петровичу раптово стало дуже погано і він помер на самоті без медичної допомоги лежачи на каталці в загальному коридорі клініки біля туалету.

Кінець

Ваш коментар буде першим!