Слава ЗСУ!

- Ти, мабуть, нечасто бувала на дні моря?

- Ніколи, - мовила Аліса.

- То й ніколи не мала нагоди спізнати Омара.

- Одного разу я скушт... - почала Аліса, але вчасно схаменулася і сказала: - Ні, ніколи!

- Отже, ти й уявлення не маєш, що то за прегарна штука - омарова кадриль.

- Не маю, - сказала Аліса. - А як вона виглядає?

- Усе дуже просто, - сказав Грифон, - спершу ви шикуєтесь у лаву на березі...

- У дві лави!.. - гукнув Казна-Що-Не-Черепаха. - Моржі, черепахи, лососі і так далі. А тоді, прибравши з дороги медуз...

- ...що, звичайно, забирає трохи часу, - вставив Грифон,

... ступаєте два кроки вперед...

- Кожен у парі з омаром! - крикнув Грифон.

- Авжеж, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха. - [96] Ступаєте два кроки вперед, підходите до партнера...

- ...міняєтесь омарами - і назад, у тому ж порядку, - підхопив Грифон.

- А тоді!.. - продовжив Казна-Що-Не-Черепаха. - Тоді жбурляєте...

- ...омарів!.. - крикнув Грифон, підскочивши.

- ...чимдалі в море...

- ...пливете по них!.. - вереснув Грифон.

- ...крутите в морі сальто-мортале!.. - крикнув Казна-Що-Не-Черепаха, перекрутившись на місці.

- ...знову міняєтесь омарами!.. - заверещав Грифон.

- ...повертаєтесь на берег, і... кінець першої фігури, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, зненацька спадаючи з голосу.

І обоє приятелів, які щойно плигали, мов навіжені, посідали на скелі, принишклі та сумні, і дивилися на Алісу.

- Це, напевно, дуже гарний танок, - несміливо озвалася Аліса.

- Хочеш побачити кілька "па"? - запитав Казна-Що-Не-Черепаха.

- О, з радістю! - відказала Аліса.

- Вставай! - сказав Казна-Що-Не-Черепаха Грифонові. - Покажемо їй першу фігуру. Можна обійтися й без омарів. Хто співатиме?

- Ти, - сказав Грифон. - Я забув слова.

І вони поважно закружляли довкола Алісина задніх лапах, час до часу наступаючи їй на ноги і відбиваючи такт передніми ластами. [97]

Казна-Що-Не-Черепаха заспівав журливо і протяжно:

- Трошки швидше, пане равле!- це білуга так гука, -

Бо дельфін іде за нами, дуже ззаду натиска.

А омари й черепахи насувають звідусіль,

Всі на березі гуляють, всі чекають на кадриль.

Чи ти любиш, чи не любиш танцювати кадриль?

Чи ти будеш, чи не будеш танцювати кадриль?

- Ох же й радощів нам буде, ох же й жару ми дамо!

За омарами у море ми й самі полетимо!

Равлик каже: - Я боюся мандрувать по волі хвиль:

Дуже дякую, рибусю, не для мене ця кадриль!

Я не хочу, я не можу танцювати кадриль!

Я не хочу, я не можу танцювати кадриль!

- Яка не буде хвиля, до берега приб'є.

Ти ж знаєш: там, за нашим, ще інший берег є.

Від Англії до Франції по морю двадцять миль...

Не бійся, любий равлику, станцюємо кадриль!

Чи ти любиш, чи не любиш танцювати кадриль?

Чи ти будеш, чи не будеш танцювати кадриль?

- Дякую, дуже цікавий танець, - промовила Аліса, щаслива, що він нарешті скінчився. - А яка втішна оця ваша пісня про білугу!

- До речі, про білугу! - сказав Казна-Що-Не-Черепаха. - Тобі, звісно, випадало її бачити?

- Ще б пак... найчастіше серед страв на... - сказала Аліса й затнулася.

- Не знаю, серед яких ти її бачила трав, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, - але як це траплялося частенько, то ти знаєш, як вона виглядає. [98]

- Начебто знаю, - задумливо мовила Аліса. - Хвіст - у роті і вся обліплена крихтами.

- Дурниці, - сказав Казна-Що-Не-Черепаха, - у морі крихти змиваються. А щодо хвоста в роті, то це ось із якої причини...

Тут він позіхнув і заплющив очі.

- Поясни-но їй причину і решту все, - мовив він до Грифона.

- А причина ось яка, - стрепенувся Грифон. - Білуга любить омарову кадриль. От її й кидають у море. І летить вона ген-ген!.. Дуже далеко їй летіти. От вона й хапається зубами за хвіст. А тоді, тоді... не може його вийняти. Ось і все, зрештою.

- Дякую, - сказала Аліса. - Дуже цікаво. Як мало я знала досі про білугу!

- Можу розказати ще більше! - розохотився Грифон. - Ти знаєш, наприклад, чому вона зветься білугою?

- Ніколи про це не думала, - сказала Аліса. - Чому?

- Нею білугують чоботи й черевики, - значливо повідомив Грифон.

- Білугують чоботи й черевики? - вражено перепитала Аліса. - Та вона ж із породи китових...

- 3 котових, авжеж... А чим, до речі, ти чистиш свої черевики? - запитав Грифон.

- Чорною ваксою, - трохи подумавши, мовила Аліса.

- А на дні моря, - врочисто оголосив Грифон, - черевики не чорнують, а білугують. Отак-то. [99]