Слава ЗСУ!

Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочіть.

Тигри страшенно лоскоту бояться. (Через те, між іншим, вони дуже ревниві!)

Як тільки ви його вхопили обома руками попід пахвами, він зразу починає страшенно реготатись.

Але ви не пускайте його, боже вас борони, бо з'їсть!

Лоскочіть, і лоскочіть, і лоскочіть!

Він качатиметься, регочучись, по ямі, і ви качайтесь із ним.

Аж поки він не крикне:

— Ой не можу! Пусти!

Т ляже, мов непритомний.

Але ви ще з півгодини полоскочіть, тоді пускайте.

Готовий!

Залоскотаний тигр мертвіший од мертвого.

Ще про один спосіб охоти на тигрів хочеться мені розповісти.

Клопіткий він трохи, але для нас із вами приступний.

Клопіткий він саме через те, що перед тим, як його вживати, тривалої треба треніровки в перегонах на чималі дистанції.

Чимало часу треба загаяти, щоб прудко й довго могли ви бігти, весь час позад себе озираючись.

Але ніхто ж нам з вами не заборонить місяців зо три треніруватись годин по три-чотири щодня, бігаючи спочатку на одному хоча б з київських стадіонів, а потім по перетятій місцевості.

Навпаки, всі думатимуть, що ви до фізкультурної олімпіади готуєтесь, і всі вас вітатимуть.

Добре на таку треніровку брати вашого пса, краще — хорта, а як хорта нема, тоді гончака, а можна й кунделя, тільки щоб прудкий був...

Коли вже ви у своїх вправах дійдете такого стану, що випереджатимете кунделя, тоді вже можна їхати до Бенгалії на тигра.

Порошків із тигрячих пазурів уживати при цьому способі охоти категорично не слід, бо, як ми знаємо, порошки ті, закріпляючи, надають охотникові хоробрості, а тут треба не хоробрості, а якраз навпаки.

Тут треба легенької полохливості, при якій набагато збільшується швидкість вашого алюру.

Приїздите ви в Бенгалію, знаходите тигра, показуєтесь йому, — він одразу ж почне охотитись за вами.

Ви це знаєте, з цього не розгублюєтесь і свідомо ведете його за собою на зарані намічену вами галявину.

Між Брамапутрою й Гангом трапляються величезні шматки степу, де пасуться жирафи, антилопи, носороги й інші травоїдні тварини.

Отуди ви тигра й ведіть.

Із зброї ви маєте при собі тільки кинджал і більше нічого.

Поки ви виведете тигра на галявину, він уже буде нервуватись, лютувати, зубами клацати: ось-ось стрибне! Ось-ось стрибне!

Вийшовши на галявину, зразу біжіть!

Тигр, розуміється, — за вами.

Отут і пригодиться ваша треніровка.

Ви біжіть і частенько озирайтесь, поглядаючи на тигра.

Це не тільки для того, щоб знати, чи не наздоганяє він вас, — головне тут не проґавити, коли він підсковзнеться.

А підсковзнеться він обов'язково.

Хоч який би був сухий степ, — все одно настане момент, коли він розчахнеться й упаде.

Тоді ви зразу на нього — і кинджал йому в серце.

Тигр — ваш!

Охота на тигра, як бачите, небезпечна й клопітна.

А найтрудніше в їй це те, що заполювати бенгальського тигра можна тільки в Бенгалії, а туди дуже далеко їхати.

Будемо сподіватися, що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться, чи ми наблизимось до Бенгалії, бо клімат, як спостерігають тепер досвідчені географи, міняється.

От тоді ми пополюємо!

Бо заздалегідь уже будемо знати всі способи охоти на тигра, з якими оце ми вас познайомили.

1946