Слава ЗСУ!

- Я його прийму першим. Проводите його в мою світлицю. - Нехай цього разу помилки не буде. Хай звершиться нарешті помста, щоб Джофф упокоївся з миром. Сім - священне число, кажуть септони; нехай же сьома голова принесе їй бажаний спокій.

Привізший її чоловік виявився тирошійцем, кремезним, пітним, з роздвоєною зелено рожевої бородою і єлейною посмішкою, що нагадала королеві Вариса. Серсея полюбила його з першого погляду, але приготувалася пробачити йому всі недоліки, якщо у скриньці у нього дійсно лежить голова Тіріона. Скринька була кедровою, інкрустована слоновою кісткою у вигляді квітів і лоз, з петлями і застібками з білого золота. Гарна штучка, але королеву займало лише те, що всередині. Скринька принаймні досить велика. Голова у Тіріона була до смішного велика для такого короткого тільця.

- Ваша величність, - промовив тирошієць з низьким поклоном, - я бачу, що ви справді так прекрасні, як про вас говорять. Навіть до нас за Вузьке море дійшли вісті про вашу казкову красу і про горе, терзаюче ваше ніжне серце. Не в силах людських повернути вам улюбленого сина, але я сподіваюся запропонувати вам засіб для пом'якшення ваших страждань. - Він опустив руку на кришку скриньки. - Я приніс вам голову вашого валонкара.

Старе Валірійське слово змусило її здригнутися, але в той же час запалило в ній іскру надії.

- Біс мені більше не брат, якщо коли-небудь і був ним. І я не хочу називати його імені. Воно було колись славним, поки він не зганьбив його.

- У нас в Тироші його називають Червоні Руки, бо на них кров короля і кров його рідного батька. Матір свою, він, можна сказати, теж убив, роздерши її черево при появі на світ.

Що за нісенітниця, подумала Серсея, але вголос відповіла:

- Це правда. Якщо у твоїй скриньці лежить голова Біса, я зроблю тебе лордом і пожалую тобі багаті землі і замки. - Титули нині дешевше бруду, а в річкових землях повно зруйнованих замків, неприбраних полів і спалених сіл. - Мій двір чекає - відкрий же скриньку.

Тирошієць картинно відкинув кришку і відійшов трохи назад. З синіх оксамитових глибин на Серсею дивилася голова карлика.

- Це не мій брат, - придивившись, сказала вона. Рот її наповнився гіркотою. Нема чого було й сподіватися, особливо після Лораса. Милість богів має свої межі. - У нього очі карі, а у Тіріона одне око було чорне, інше зелене.

- Бачите, ваша величність... колишні очі не зовсім добре збереглися, і я взяв на себе сміливість замінити їх скляними, іншого кольору, як ви зволили помітити.

Це привело її в ще більше роздратування.

- У твоєї голови, може, очі і скляні, але у мене ні. На Драконячому Камені є горгулі, більше схожі на Біса, ніж цей карлик. Він лисий і вдвічі старший за мого брата. А зуби його куди поділися?

Тирошіець зіщулився під натиском її люті.

- У нього були прекрасні золоті зуби, ваша величність, але ми, на жаль...

- Постривай шкодувати. У тебе ще все попереду. - Задушити тебе повільно , щоб ти ловив повітря і став весь чорний , як мій бідний син. Наказ про страту вже готовий був злетіти з її губ.

- Я неповинний у цій помилці. Всі карлики так схожі. І носа у нього немає, як зволить бачити ваша величність...

- Носа немає, тому що ти відрізав його.

- Ні! - Але великий піт на лобі свідчив, що тирошієць бреше.

- Так, так, - з отруйною солодкістю сказала Серсея. - У тебе хоча би на це вистачило розуму. Останній дурило намагався вселити мені, що якийсь сільський чаклун відростив йому ніс заново. Я вважаю, однак, що ти заборгував цьому карлику відсутню частину обличчя. Ланістери платять свої борги, і ти теж заплатиш. Відведіть цього шахрая до Квиберну, сір Меррин.

Трант взяв тирошійца під руку й повів геть, незважаючи на його бурхливі заперечення.

- Заберіть від мене цю річ, сір Осмунд, - сказала Серсея, коли вони вийшли, - і приведіть трьох інших, які нібито щось знають.

- Слухаюсь, ваша величність.

Ці троє, на жаль, не принесли більше користі, ніж тирошієць. Один запевняв, що Біс ховається в Старомістскому борделі, задовольняючи чоловіків з допомогою рота. Цікава була б картина, але Серсея ні на мить в це не повірила. Другий сказав, що бачив Біса серед представляючих в Браавосі скоморохів. За словами третього, Тіріон жив відлюдником в річкових землях, на якомусь користуючомуся поганою славою пагорбі.

- Приведи моїх хоробрих лицарів до свого карлика і будеш щедро винагороджений, - відповідала Серсея кожному. - Якщо це, звичайно, дійсно Біс. Якщо ж ні, то мої лицарі не надто терплячі до брехунів і дурнів, що змушують їх ганятися за тінню. Подібний брехун може позбутися свого язика. - Після цього всі троє відразу засумнівалися і стали говорити, що карлик, може бути, і не той.