Слава ЗСУ!

Серсея підійшла до дверей, біля якої стояв сір Меррин Трант.

- Дайте сюди лорда Вариса. Силою, якщо доведеться, але неушкодженого.

- Слухаюсь, ваша величність.

Пішовшого королівського гвардійця тут же змінив інший - сір Борос Блаунт, червоний, захеканий, бігом піднімався по сходах.

- Пішов, - видихнув він, впавши на одне коліно перед королевою. - Камера Біса відкрита. Він зник безслідно, ваша величність...

Сон виявився правдивим.

- Я ж наказувала пильнувати його вдень і вночі!

- Один з тюремників, Рюген, теж відсутній, - важко дихаючи, доповів Блаунт. - Двоє інших знайдені сплячими.

- Спали? - Вона ледь стримувалася, щоб не зірватися на крик. - Сподіваюся, ви не потривожили їх, сір Борос. Нехай собі сплять.

- Сплять? - Він підняв на неї очі, щоки обвисли, зніяковілий вигляд. - Як довго ваша величність мають намір...

- Вічно. Нехай вони заснуть вічним сном, сір. Мені не потрібні стражники, сплячі на посаді. - Він там, у стінах. Він убив батька, як колись убив матір і Джофрі. Він і до неї прийде, як передбачила їй колись стара жінка в темному наметі. Серсея сміялася над нею, але стара не обдурила і показала їй у краплі крові її Ділю. У королеви підкосилися ноги. Сір Борос хотів підтримати її, але вона відсахнулася. Раптом і він теж ставленик Тіріона?

- Геть від мене. Геть! - скрикнула вона, впавши на лаву поруч.

- Води, ваша величність? - заметушився Блаунт.

Мені потрібна кров, а не вода. Кров Тіріона , мерзенного карлика. Вогні смолоскипів танцювали перед очима. Серсея заплющила очі і знову побачила перед собою усмішку Біса. Немає. Немає. Ще трохи , і я б позбулася від тебе назавжди. Карлик схопив її за горло, і вона відчувала, як його пальці стискаються.

mdp

БРІЄННА

- Я шукаю дівчину тринадцяти років, - говорила вона сільській жінці біля колодязя. - Вона знатного роду, дуже красива, блакитноока, з волоссям кольору червоного золота. Можливо, вона подорожує з огрядним лицарем років сорока або з блазнем. Не бачила таку?

- Не пригадую, сер, - задумалась жінка, потираючи чоло. - Але далі буду дивитися пильніше.

Коваль її теж не бачив, і сільський септон, і свинопас, і дівчисько, смикаюче цибулю в городі, - ніхто з тих, кого відшукала Брієна в глинобитному селищі Росбі. Але вона не відступала. Найкоротший шлях у Синій Діл пролягає тут. Якщо Санса проїжджала через ці місця, хтось повинен був її бачити. Біля воріт замку вона задала питання двом стражникам з емблемою будинку Росбі - три червоних шеврона на горностаєвому полі.

- В такий то час так на дорозі вона недовго пробуде дівкою, - сказав той, що постарше. Другий побажав довідатися, яке волосся у неї внизу - теж руде?

Тут допомоги чекати не доводилося. Сідаючи в сідло, Брієна побачила в кінці сільської вулиці худого хлопця верхи на рябім коні. Його вона ще не питала, але він сховався за септою, і вона вирішила не гнатися за ним. Він швидше за все знає не більше за інших, а Санса навряд чи стала б затримуватися в цьому придорожньому селі. Скоро село і замок залишилися позаду. Дорога вела Брієну на північний схід, через яблучні сади і ячмінні поля. Вона наздожене втікачку в Синьому Долі - якщо та, звичайно, їхала цим шляхом.

«Я знайду цю дівчинку і збережу її, - пообіцяла вона сіру Джеймі в Королівській Гавані. - Заради її леді матері і заради тебе». Високі слова, але сказати простіше, ніж зробити. Вона занадто довго зволікала в місті і занадто мало дізналася там. Треба було виїхати раніше... от тільки куди? Санса Старк зникла в ніч смерті короля Джофрі. Якщо хтось бачив її з тих пір або знав, куди вона могла подітися, то Брієні ніхто нічого не сказав.

Брієна схилялася до думки, що Санса покинула місто. Залишся вона в Королівській Гавані, золоті плащі вже знайшли б її. Куди б вирушила сама Брієна, якби вона була юною, самотньою, боязкої дівчиною, над якою нависла загроза смерті? Для неї відповідь ясна - на Тарт, до батька. Але батька Санса обезголовили на очах у дочки, а її леді мати підступно вбито в Близнюках. Вінтерфелл, садиба Старків, розграбований і спалений, його домочадці перебиті. У Санси ні дому, ні батька з матір'ю, ні братів. Бігти їй нікуди. Вона може бути де завгодно – і в сусідньому містечку, і на борту корабля пливе в Асшай.

Навіть якщо Санса зважилася повернутися додому, як вона туди потрапить? На Королівському тракті небезпечно, це повинна розуміти і дитина. Рів Кейлин на Перешийку тримають Залізні Люди, у Близнюках сидять Фреї, які вбили її матір і брата. Дівчина могла б поїхати морем, будь у неї гроші, але порт Королівської Гавані зруйнований, а річка загачена спаленими і потопленними кораблями. Брієна порозпитувала біля причалів, але ніхто не пам'ятав, щоб в ніч загибелі короля звідти відпливло якесь судно. У затоці, правда, розвантажується кілька торгових барок, сказав їй хтось, але майже всі кораблі йдуть далі, в Синій Діл, переживаючий сьогодні небачений раніше розквіт.