Слава ЗСУ!

- Отже, тепер це Арбалетний готель, - сказав сір Хіль.

Швидше Сирітський, подумки поправила його Брієна.

- Прийми у них коней, Уот, - наказала Верба. - А ти, Вілл, поклади камінь, вони нічого нам не зроблять.

- Почім ти знаєш? - заперечив чорнявий хлопчина.

- Ромашка, Пет, ступайте за хмизом, - не відповідаючи йому, продовжувала розпоряджатися Верба. - У них є їжа. Допоможи септону з мішками, Джон Грошик, а я покажу їм, де розміститися.

Подорожні зайняли три суміжні кімнати - кожна з периною, нічним горщиком та вікном. У Брієни було ще й вогнище, і вона додала кілька мідних монет, щоб його затопили.

- Де Я буду спати - у вас або у сіра Хіля? - запитав Подрик, поки вона відкривала віконниці.

- Тут не Тихий острів, можеш залишитися зі мною, - сказала вона. Завтра вона мала намір розлучитися з двома іншими. Септон Мерибальд піде в Ліщину, Лук, місто лорда Харроуея - немає більше сенсу супроводжувати його. Для охорони у нього є Собака, а Сансу Старк, як сказав старший брат, на берегах Тризуба знайти не можна. - Я хочу піднятися до світла, поки сір Хіль ще спить, - продовжувала Брієна. Вона не пробачила йому Хайгардена... притому він, за його ж словами, не давав жодних обіцянок щодо Санси.

- А куди ми поїдемо, сір, тобто міледі?

Брієна не знала, що відповісти йому. Тут вони на роздоріжжі в повному сенсі цього слова: попереду Королівський тракт, наліво Річкова дорога, праворуч Гірська. Гірська веде на схід, через гори в Долину Аррен, де ще недавно правила покійна тітка Санса. Річкова тягнеться вздовж Червоного Зубця на захід, до Ріверрану і двоюрідного діда Санси - той сидить в облозі, але ще живий. Можна також поїхати Королівським трактом на північ, повз Близнюків, через Перешийок з його болотами. Якщо подолати Рів Кейлин, який невідомо ким зайнятий зараз, тракт приведе їх прямо до Вінтерфелла.

Є ще один вибір - повернути з того ж тракту на південь, розмірковувала Брієна. З'явитися назад в Королівську Гавань, зізнатися сіру Джеймі в своїй поразці, повернути йому меч і знайти корабель, що йде на Тарт, як радив старший брат з Тихого острова. Думка не з веселих, але вона вже скучила по Вечірньому Замку і по батькові... Може, Джеймі втре їй сльози, якщо вона почне проливати їх у нього на плечі? Хіба не таких жінок люблять чоловіки - слабких, які потребують захисту?

- Так куди ми далі то, сір... міледі?

- В загальну кімнату, вечеряти. - Нижня зала була битком набита дітьми. Брієна спробувала перерахувати їх, але вони ні хвІлини не стояли спокійно. Піймавши себе на тому, що одних вже порахувала по кілька разів, а інших ні разу, вона здалася. Столи склали в три довгих ряди, і хлопчики старшого віку, тобто десяти років дванадцяти, тягали лавки. Дорослим тут можна було назвати одного Джендрі, але накази роздавала Верба, помикая іншими, як володарка замку своїми слугами.

Це виходило у неї так природно, наче вона звикла до цього від народження. Може, Верба справді не з простих? Сансою Старк вона за віком і зовнішностю бути не може, зате підходить під опис молодшої сестри. Леді Кейтлін сама казала, що Ар’я на відміну від Санси зовсім не красуня. Каштанове волосся, карі очі, худенька... невже вона? У Ар’ї Старк волосся такі ж, але колір очей Брієна забула. Що, якщо Ар’я все таки не загинула при різанині в Солеварнях?

На дворі сутеніло. Верба запалила чотири сальні свічки і звеліла дівчатам розвести вогонь у вогнищі. Хлопчики з Подриком на чолі розвантажували осла і викладали на столи солону тріску, баранину, круги сиру. Септон Мерибальд на кухні варив вівсянку.

- Ех, шкода, апельсини всі вийшли - тепер їх до весни, мабуть, і не побачиш, - скаржився він якомусь хлопчаку. - Ніколи апельсина не пробував? Не витискав собі в рот його солодкий сік? - Хлопчик потряс головою, і септон скуйовдив йому вихри. - Нічого, навесні я тобі привезу, якщо будеш розумником і допоможеш мені розмішувати кашу.

Сір Хіль стягнув мокрі чоботи і простягнув ноги до вогню.

- Там на підлозі сліди крові, - сказав він присівшій поруч Брієні, - он, де Собака нюхає. Кров зішкребли, але вона вбралася глибоко в дерево і залишиться там назавжди.

- У цій самій готелю Сандор Кліган вбив трьох людей свого брата, - нагадала йому Брієна.

- Це вірно, але вони, можливо, не перші, кого тут вбили, - і не останні.

- Жменьки дітей злякалися?

- Жменька - це четверо, а десять вже надлишок. Дітей треба сповивати і вішати на стінку, поки у дівчат не проростуть груди, а у хлопчаків вуса.

- Мені шкода їх. Вони всі сироти, і деколи батьків вбивали у них на очах.