Слава ЗСУ!

Знову пішов дощ, - подумав він, бачачи, як промок її плащ. Вода, стікаючи з нього, збиралася в калюжу під ногами. Як вона потрапила сюди? Кроків він не чув. Плащ погано пофарбований і обтріпаний внизу - такий могла б носити прислужниця з таверни. Обличчя ховалося під каптуром, але в зелених озерах очей відбивалися свічки, і Джеймі впізнав її.

- Серсея, - промовив він повільно, точно пробуджуючись від сну. - Котра година?

- Година вовка. - Вона відкинула каптур, скорчила гримасу. - Вовка потопельника швидше за все. Пам'ятаєш, як я прийшла до тебе ось так в перший раз? - Вона обдарувала його променистою посмішкою. - В якийсь убогий готель в Ласкавому провулку. Я одяглася служницею, щоб обдурити батьківську варту.

- Пам'ятаю. Це був Вугровий провулок. - Джеймі знав, що вона прийшла неспроста. - Навіщо ти тут в таку годину? Чого тобі треба? - «Треба еба еба еба», затихаючи, покотилася по септі. На мить він дозволив собі сподіватися, що вона просто шукає розради в його обіймах.

- Тихіше. - Її голос звучав дивно, майже злякано. - Киван мені відмовив, Джеймі. Не побажав бути правицею. Він дав зрозуміти, що знає про нас з тобою.

- Відмовив? - здивувався Джеймі. - Але звідки він може знати? Він, звичайно, читав лист Станіса, але це не...

- Про це знав Тіріон, - нагадала Серсея. - Невідомо, що і кому наговорив злобний карлик. Дядько Киван - ще півбіди, а ось верховний септон... Тіріон призначив його, коли товстуна вбили. Раптом і він знає? - Вона підступила ближче. - Правицею Томена повинен стати ти. Мейсу Тірелу я не вірю. Що, якщо він змовився з Варісом і приклав руку до смерті батька? Можливо, Біс зараз їде в Хайгарден...

- Ні. Не їде.

- Будь моїм правицею, - сказала вона, - і ми будемо правити разом, як король з королевою.

- Ти була королевою Роберта, а моєю бути не захотіла.

- Я не наважилася. Але наш син...

- Томен не мій син, і Джофрі ним не був. Їх ти теж зробила дітьми Роберта.

- Ти клявся, що будеш любити мене вічно. Що це за любов, якщо тебе доводиться благати?

Джеймі відчував запах її страху навіть крізь гнильний дух розкладання. Обійняти її, розцілувати, заритися обличчям в її золоті кучері, сказати, що не дасть її нікому в образу... тільки не тут, не в присутності богів і батька.

- Ні, - сказав він. - Я не можу. Я не зроблю цього.

- Ти потрібен мені. Я безпорадна без своєї другої половини. - Дощ стукав по вікнах над ними. - Ти - це я, а я - це ти. Мені потрібно, щоб ти був зі мною. В мені. Прошу тебе, Джеймі. Прошу.

Джеймі глянув на лорда Тайвіна -чи не повстав той з помосту в праведному гніві? Але ні, батько лежав так само, холодний і нерухомий.

- Я створений для ратного поля, не для ради. А тепер від мене і в полі ніякої користі.

Серсея витерла сльози бурим пошарпаним рукавом.

- Добре. Раз ти створений для ратного поля, я його тобі надам. - Вона сердито насунула капюшон. - Дурна я була, що прийшла сюди. Дурна була, що тебе любила. - Її кроки гулко загупали по мармуру, залишаючи ланцюжок мокрих слідів.

Світанок прийшов несподівано. Купол якось раптом просвітлів, ожвавився, і веселки замерехтіли під ним, одягнувши багатобарвним сяйвом лорда Тайвіна. Покійний правиця гнив на очах. Провалені очі утворили чорні ями на зеленуватому обличчі. Щоки потріскалися,і з зєднань чудових багряних обладунків сочилася мерзенна біла рідина.

Септони, що прийшли до ранкової служби, помітили це першими. Морщачи носи, вони проспівали належні молитви. Одному зробилося погано, і його довелося вивести. Служки, що з'явилися після них, почали кадити так старанно, що поміст зник за завісою запашного диму. Навіть веселки згасли в цьому тумані, але запах, що стояв у Джеймі в горлі, нікуди не пропав.

Коли двері септи відкрилися, Тірели увійшли в числі перших, відповідно до свого рангу. Маргері поклала до ніг лорда Тайвіна великий букет жовтих троянд, але одну залишила і, зайнявши місце на лаві, не забирала її від носа. Дівчина настільки ж розумна, як і гарна собою. Томену могла дістатися королева і гірше неї. Далеко ходити не треба. Фрейліни Маргері наслідували її приклад.

Серсея дочекалася, коли всі розсядуться, і лише тоді увійшла разом з Томеном. Поруч крокував сір Осмунд Кеттлблек в білому емалевому панцирі і білому плащі.

...Вона спала з Ланселем , з Осмундом Кеттлблеком , а може , і з Сновидою , звідки мені знати...

Джеймі бачив Кеттлблека голим в бані - чорне волосся на грудях, поросль між ніг ще густіша. Він уявив собі, як ця шерсть коле м'які груди його сестри. Ні, вона ні за що не стала б. Біс збрехав. Золоті кучері, мокрі від поту, переплуталися з чорними. Кеттлблек зціплює щелепи при кожному ривку. Серсея стогне. Ні! Все це брехня. Брехня.