Слава ЗСУ!

Бліда, з червоними очима, Серсея зійшла по східцях, схилила коліна, поставила поруч Томена. Хлопчик відсахнувся, побачивши небіжчика, але мати схопила його за руку і утримала на місці.

- Молись, - прошипіла вона. Томен заворушив губами, але для дитини восьми років лорд Тайвін був надто жахливим. Король схлипнув і розридався. - Перестань! - наказала Серсея. Томен відвернувся, скарлючився навпіл, і його вирвало. Впавша з голови корона покотилася по підлозі. Серсея в нападі відрази відпустила його, і король щодуху кинувся до дверей на своїх дитячих ногах.

- Сір Осмунд, змініть мене, - крикнув Джеймі Кеттлблеку, побігшому наздоганяти корону. Передавши лицарю свій золотий меч, він кинувся за королем. Томена він наздогнав біля Лампад, на очах у двадцяти переляканих септ.

- Вибачте, - проридав хлопчик. - Завтра я витримаю краще. Матінка каже, що король повинен показувати всім приклад. Але там пахне так, що мене знудило.

Ні, так не піде. Занадто багато тут цікавих очей і вух.

- Давайно вийдемо, ваша величність, - сказав Джеймі і вивів хлопця на повітря - свіже, наскільки це можливо в Королівській Гавані. Сорок золотих плащів, розставлені навколо площі, охороняли коней і носилки. Джеймі відійшов з королем вбік і посадив його на мармурові сходи.

- Я зовсім не боявся, - переконував його Томен. - Мене просто нудило. А вас хіба не нудить? Як тільки ви терпите, сір дядько?

Я нюхав власну гниючу руку , яку повісив мені на шию Варго Хоут.

- Людина може витерпіти майже все, якщо потреба змусить, - сказав Джеймі своєму синові. - Я чув запах підсмаженої плоті , коли король Ейєрис спік чоловіка в його власних обладунках. - На світі багато страшного, Томене. Можна боротися з жахом, можна над ним сміятися... можна дивитися, не бачачи... піти в себе...

Томен задумався.

- У себе... Так, я вже робив це, коли Джофрі...

- Джофрі. - Перед ними виникла Серсея. Вітер плескав її спідницями. - Твого брата звали Джофрі, і він ніколи б не осоромив мене так, як ти.

- Я ненавмисно. Я зовсім не боявся, матінко, але від вашого лорда батька так пахне...

- Думаєш, мені так приємно це нюхати? У мене теж є ніс. - Серсея взяла сина за вухо і підняла на ноги. - І у лорда Тірела є. Але він не блює в святій септі, а леді Маргері не пхикає, як дитя мале.

Джеймі теж встав.

- Досить, Серсея. Її ніздрі роздулися.

- А навіщо ви тут, сір? Ви, наскільки я пам'ятаю, поклялися не залишати батька, поки не закінчиться варта.

- Вона закінчилася. Піди подивися на нього.

- Я сказала, що вона триватиме сім днів і сім ночей. Сподіваюся, лорд-командувач пам'ятає, як рахувати до семи. Загни пальці на одній руці і додай два.

Придворні, рятуючись від смороду, теж виходили з септи.

- Тихіше, Серсея, - застеріг Джеймі. - Лорд Тірел йде сюди.

Це подіяло. Коли Мейс Тірел схилився перед нею, вона обнімала сина за плечі.

- Сподіваюся, його величність здоровий? - запитав лорд.

- Король у владі горя, - сказала Серсея.

- Як і всі ми. Якщо я можу зробити хоч щось...

Високо над ними каркнула ворона. Вона сиділа на статуї короля Бейєлора і гадила святому на голову.

- Ви могли б зробити для Томена дуже багато, мілорд, - сказав Джеймі. - Не завгодно вам повечеряти з її величністю після вечірньої служби?

Серсея спопелила брата поглядом, але вряди годи у неї вистачило розсудливості промовчати.

- Повечеряти? - сторопів Тірел. - Так, зрозуміло... буду мати за честь... разом з моєю леді дружиною.

Королева з робленою посмішкою вимовила щось люб'язне. Але коли Тірел пішов, а Томена повів сір Аддам Марбранд, вона накинулася на брата.

- Ви п'яні, сер, або марите? З якого дива я повинна вечеряти з цим ненажерливим дурнем і його пустоголовою дружиною? - Вітер ворушив її золоте волосся. - Я ніколи не призначу його правицею, якщо ти це...

- Тірел потрібен тобі, - перебив її Джеймі, - але не тут. Попроси його взяти Штормовий Край. Підлести йому, скажи, що тобі потрібен сильний полководець замість батька. Мейс уявляє себе славним воїном. Або він візьме цю фортецю, або провалить справу і виставить себе дурнем. Виграш у будь-якому випадку буде за тобою.

- Штормовий Край? - Серсея задумалася. - Так, але він ясно дав зрозуміти, що не поїде з Королівської Гавані, поки Томена з Маргері не одружать.

- Так одружи їх, - зітхнув Джеймі. - Пройдуть роки, перш ніж Томен зможе здійснити свої подружні права... а до тих пір шлюб завжди можна буде розірвати. Повтішай Тірела цим весіллям і відправ його пограти у війну.

На обличчі Серсеї проглянула посмішка.