Слава ЗСУ!

- За обох королев - молоду і стару!

Серсея випила кілька ковтків і длубала їжу на золотому блюді. Джеймі їв ще менше, ніж вона, і майже не сідав на своє почесне місце. Він хвилюється також , як зрозуміла Серсея, дивлячись, як він походжає по залу і відсмикує здоровою рукою гобелени, щоб переконатися, що за ними нікого немає. Навколо всього будинку стояли списоносці Ланістерів. Сір Осмунд Кеттлблек охороняв одні двері, сір Меррин Трант - інші. За стільцем короля стояв Бейлон Сванн, за стільцем королеви - Лорас Тірел. Нікому на бенкеті не дозволялося мати при собі мечі, тільки білим лицарям.

Томену нічого не загрожує, говорила собі Серсея. Тут і зараз з ним нічого не трапиться. Але при кожному погляді на Томена їй бачився дряпачий горло Джофрі, і коли хлопчина закашлявся, серце її на мить перестало битися. Відштовхнувши служницю, що прибирала зі столу, вона кинулася до сина.

- Так йому просто вино не в те горло попало, - з посмішкою заспокоїла її Маргері, цілуючи руку Томена. - Треба робити глотки поменше, душа моя. Дивіться, як ви налякали свою леді мати.

- Простіть, матінко, - зніяковів Томен.

Цього Серсея вже не знесла. Не можна , щоб вони бачили , як я плачу , думала вона, відчуваючи як підступають сльози. Вона вийшла в задні двері повз Меррина Транта і там, під сальною свічкою, схлипнула раз і інший. Будь-яка жінка може поплакати, тільки не королева.

- Вибачте моє вторгнення, ваша величність, - промовив позаду неї жіночий голос з легким східним акцентом. Чи вже не Маггі Жаба повернулася до мене з могили , злякалася на мить Серсея, - але ні, це тільки дружина Меррівезера, млосна красуня. Лорд Ортон одружився на ній у вигнанні і привіз її з собою в Довгий Стіл.

- В залі так душно, - почула Серсея власний голос. - Від диму у мене заслізилися очі.

- У мене теж, ваша величність. - Леді Меррівезер, зростом не поступалася королеві, поруч зі світлою Ланістер здавалася особливо темною - чорне волосся, оливкове обличчя. І була років на десять молодшою. Вона подала Серсеї хустку з блідо блакитного шовку, обшиту мереживом. - Я сама мати і знаю, що буду плакати в три струмка, коли моєму синові прийде час одружуватися.

Серсея витерла щоки, гніваючись на те, що її все-таки бачили плачучою, і холодно промовила:

- Дякую.

- Ваша величність... - знизила голос мирійка, - є щось, що ви повинні знати. Ваша покоївка підкуплена і доповідає леді Маргері про все, що ви робите.

- Сенелла? - спересердя вигукнула королева. Невже в цьому світі нікому не можна довіряти? - Ви впевнені?

- Я звеліла постежити за нею. Маргері з нею сама ніколи не зустрічається. Воронами, переносять вістки, їй служать її кузини - то Елінор, то Елла, то Мегга. Маргері вони все одно сестри. Вони ходять в септу ніби помолитися. Поставте свою людину вранці на галереї, і він побачить, як Сенелла шепочеться з Меггі біля вівтаря Діви.

- Якщо так, чому ви говорите про це мені? Адже ви одна з компаньйонок Маргері - навіщо вам її зраджувати? - Батьківське виховання зробило Серсею до крайнощів підозрілою. Їй мерещилась тут пастка, пастка з метою посіяти розбрат між левом і трояндою.

- Довгий Стіл присягнув на вірність Хайгардену, - відповіла її співрозмовниця, тряхнувши чорним волоссям, - але я мирійка і зобов'язана вірністю тільки своєму чоловікові і синові. Я піклуюсь про їх благо.

- Розумію. - В тісноті коридору пахло чужими духами, дикими квітами з домішкою моху і сирої землі. З під них чітко пробивався запах честолюбства. Ця жінка показала проти Тіріона на суді, згадалося раптом Серсеї. Вона бачила, як Біс поклав отруту в чашу Джофрі, і не побоялася сказати про це. - Я розгляну цю справу, - пообіцяла Серсея, - і якщо ваші слова підтвердяться, винагороджу вас. - Якщо ж ти збрехала , я позбавлю тебе язика , а твого чоловіка лорда - земель і золота.

- Як ви ласкаві, ваша величність. І як прекрасні. - Білі зуби блиснули в усмішці між повними, темними губами мирійки.

Королева повернулася в Малий Зал, де неспокійно ходив її брат.

- Так, він просто поперхнувся вином. Але і мене налякав, зізнатися.

- У мене живіт так звело, що шматка проковтнути не можу, - пробурчала у відповідь вона. - А вино віддає жовчю. Даремно ми затіяли це весілля.

- Це було необхідно. Хлопчик в повній безпеці.

- Дурень. Небезпека загрожує всім, хто носить корону. - Вона оглянула зал. Мейс Тірел сміявся, оточений своїми лицарями. Лорди Редвин і Роман тихо тлумачили між собою. Сір Киван думав невеселу думу над чашею, Лансель розмовляв з септоном. Сенелла, рухаючись уздовж столу, наповнювала кубки фрейлін нареченої червоним, як кров, вином. Великий мейстер дрімав. Ні на кого з них , навіть на Джеймі , я не можу покластися , похмуро казала собі Серсея. Треба прибрати їх всіх і оточити короля своїми людьми.