Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
«Вари й знімай. Вари й знімай. Весь час зливай зняте сало в картонні пакети з-під молока зі зрізаним верхом».
Сидячи на стільці, присунутому, щоби холодильник не закривався, Тайлер спостерігає, як сало вичахає. У кухонній спеці хмари холодного туману водоспадом зринають із холодильника і клубочаться навкруг Тайлерових ніг.
Я заповнюю молочні картонки салом, а Тайлер ставить їх до холодильника.
Я стаю на коліна біля Тайлера перед холодильником, він бере мене за руки і показує їх мені. Лінія життя. Лінія любові. Пагорби Венери й Марса. Холодний туман огортає нас, обличчя тьмяно підсвітлюються.
«Зроби мені ще одну послугу», — каже Тайлер.
«Стосовно Марли, чи не так?»
«Ніколи не говори з нею про мене. Не говори про мене позаочі. Обіцяєш?» — питає Тайлер.
Я обіцяю.
Тайлер каже: «Якщо ти бодай згадаєш при ній про моє існування, ти мене більше не побачиш».
Я обіцяю.
«Обіцяєш?»
«Обіцяю».
«Ну дивись, ти тричі пообіцяв», — каже Тайлер.
На поверхні сала в холодильнику збирається шар чогось густого і прозорого.
Сало, кажу, воно розділюється.
«Не переймайся, — каже Тайлер, — прозорий шар — це гліцерин. Можна додати гліцерин знову, коли робитимеш мило. Чи можеш прибрати його».
Тайлер облизує губи і кладе мою руку собі на коліно, на фланелеву полу халата.
«Змішуєш гліцерин з азотною кислотою і отримуєш нітрогліцерин», — каже Тайлер.
Вдихаю із відкритим ротом і повторюю: нітрогліцерин.
Тайлер облизує губи, вони зволожуються і сяють, і цілує тильну сторону долоні.
«Змішуєш нітрогліцерин із селітрою та тирсою, отримуєш динаміт», — каже Тайлер.
Цілунок волого сяє на моїй руці.
Динаміт, кажу я, стоячи на колінах.
Тайлер відгвинчує кришку з банки з лугом.
«Ти можеш підірвати мости», — каже він.
«Змішуєш нітрогліцерин з селітрою та парафіном — маєш пластикову вибухівку», — каже Тайлер.
«Можна легко підірвати будинок», — продовжує він.
Тайлер підносить банку з лугом до сяючого вологого сліду на руці.
«Це — хімічний опік, — каже Тайлер, — і таких серйозних опіків у твоєму житті ще не було. Гірше, ніж сотня цигарок».
Цілунок сяє на моїй руці.
«У тебе буде шрам», — каже Тайлер.
«Маючи достатньо мила, — каже Тайлер, — можна підірвати весь світ. Тепер згадай свою обіцянку».
І Тайлер сипле луг.
Глава 9
Слина Тайлера вбила двох зайців. Вологий цілунок тримав пластівці лугу, доки вони пекли мою руку. Це по-перше. А по-друге, луг обпікав тільки при поєднанні з водою. Чи слиною.
«Це хімічний опік, — казав Тайлер, — і гірших опіків у твоєму житті ще не було».
