знайди книгу для душі...
Будь ласка, більше не бийте мене.
Я сповзаю на підлогу і повзу килимом у своїй крові. Перше, що я збираюся вимовити, —будь ласка.Тому стискаю губи. Чудовисько плазує крізь букети й вінки східного килима. Гаряча кров ллється по носоглотці. Чудовисько плазує килимом, нитки й пил чіпляються до крові на його кігтях. І воно підповзає достатньо близько, щоби вхопити керуючого готелем «Pressman» за його щиколоток у тонку смужку й сказати це.
Будь ласка.
Сказати це.
«Будь ласка», —виходить з мого рота разом із кривавою бульбашкою.
Сказати це.
І кров із бульбашки заливає все довкола.
Ось як Тайлер отримав можливість відкривати бійцівський клуб кожного вечора. Опісля було сім бійцівських клубів, потім п’ятнадцять, а невдовзі й двадцять три, і Тайлер хотів більше. Гроші надходили завжди.
Будь ласка, благаю я керуючого готелем «Pressman», дайте мені гроші. І я знову смиюся.
Будь ласка.
І будь ласка, більше не бийте мене.
У вас стільки всього є, а в мене нема нічого. І я починаю дертися по штанях у тонку смужку керуючого готелем «Pressman», який відсахується все більше, спираючись на підвіконня, і навіть його губи сахаються мене, оголюючи зуби.
Чудовисько чіпляється скривавленою лапою за ремінь керуючого, підтягується, щоби вхопитись за білу накрохмалену сорочку, і охоплює його м’які зап’ястя кривавими руками.
Будь ласка, всміхаюся гак, щоби розійшлися шви на губах.
Ми боремося, керуючий скрикує і намагається прибрати руки від мене, моєї крові і мого розбитого носа, ми обидва вимазуємося в крові; саме тої чудової миті вирішує зайти охорона.
Глава 16
Сьогодні в газетах пишуть про те, що хтось розбив вікна у хмарочосі «Неіn Tower» між десятим і п’ятнадцятим поверхами, виліз крізь офісні вікна й намалював на південному боці будівлі п’ятиповерхову вишкірену пику, а потім влаштував пожежі в центрі кожного величезного ока, і вони сяяли — величезні і всевидючі — над світанковим містом.
Пика на світлині на першій сторінці — злий гарбуз, японський демон, дракон жадібності, що висить у небі, а дим — відьомські брови чи дияволові роги. Люди кричать і дивляться вгору.
Що би це значило?
І хто б міг те зробити? Навіть після того, як пожежі загасили, пика нікуди не поділася і стала ще страшнішою. Порожні очі ніби стежили за кожним перехожим і водночас лишалися мертвими.
Газети пишуть про це все більше.
Звісно, ти це прочитав і хочеш знати, чи було воно частиною проекту «Каліцтво».
Газета пише, що в поліції нема конкретних зачіпок. Молодіжні банди чи космічні прибульці, хто б це не був, він міг загинути, дряпаючись по виступах і звисаючи з підвіконь із балонами чорної фарби.
То був Комітет Шкідників чи Комітет Підпалів? Гігантська пика могла бути їхнім домашнім завданням на минулий тиждень.
Тайлер знає напевне, проте перше правило проекту «Каліцтво» — ти не питаєш про проект «Каліцтво».
Цього тижня в Комітеті Насильства проекту «Каліцтво» Тайлер сказав, що кожен дізнається, що таке постріл з пістолета. Усе, що робить пістолет, — фокусує вибух в одному напрямку.