Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Бійцівський клуб

Ці гроші завжди мають міститись у взутті волонтера, тож навіть якщо він помре, його смерть не обтяжить проект «Каліцтво».

Також волонтер мусить прибути з такими речами:

Дві чорні сорочки.

Двоє чорних штанів.

Одна пара важкого чорного взуття.

Дві пари чорних шкарпеток і дві пари простої чорної білизни.

Одна щільна чорна куртка.

Це враховуючи одяг на волонтері.

Один білий рушник.

Один матрац з армійських поставок.

Одна біла пластикова миска.

Бос усе ще поруч, я беру оригінал і кажу: «Дякую». Бос повертається до свого кабінету, і я повертаюся до роботи — розкладаю пасьянс на комп’ютері.

Після роботи я віддаю Тайлерові копії, так минають дні.

Приходжу на роботу.

Повертаюся додому.

Приходжу на роботу.

Повертаюся додому, а там на ґанку стоїть хлоп. Хлопець біля вхідних дверей із запасною чорною сорочкою і штанями в брунатному паперовому пакеті, і решта необхідного в нього теж є: і білий рушник, і армійський матрац, і пластикова миска лежать на поруччі ґанку. З вікна на східцях ми за ним спостерігаємо, і Тайлер каже мені його відіслати: «Він замолодий».

Хлопець на ґанку — містер янгольське личко, якого я намагався знищити тої ночі, коли Тайлер вигадав проект «Каліцтво». Навіть із синцями під очима й світлим, коротко стриженим волоссям, на його зосередженому личку нема зморщок чи шрамів. Одягни його в сукню і змусь усміхатися — матимеш дівчинку. Містер янгол стоїть навшпиньки біля вхідних дверей, вдивляється прямо в потріскане дерево, — руки по швах, у чорному взутті, чорна сорочка, чорні штани.

«Спекайся його, — каже Тайлер. — Він замолодий».

Я питаю, наскільки замолодий.

«Це не важить, — каже Тайлер, — якщо волонтер молодий, ми кажемо йому, що він занадто молодий. Якщо він товстий, то він надміру жирний. Якщо старий, то застарий. Худий — занадто худий. Білий — надто білий. Чорний — надміру чорний».

Так випробовували волонтерів в буддистських монастирях хрінзна-скільки років, каже Тайлер. Кажеш волонтерові йти геть, і, якщо його рішення остаточне, так що він чекає біля входу без їжі, сховку та заохочення три дні, тоді й тільки тоді він може увійти й почати тренування.

Тож я кажу містеру янголу, що він замолодий, проте в обід він усе ще там. Після обіду я виходжу, б’ю його віником і викидаю речі на вулицю. Згори Тайлер бачить, як я влучаю віником хлопцю по вуху, а коли він лишається незворушним, я відфутболюю його речі в канаву і кричу.

Іди геть, кричу. Ти що, не чув? Ти замолодий. У тебе нічого не вийде, кричу я. Повертайся за кілька років і спробуй знову. Геть. Геть з мого ґанку.

Наступного дня хлоп на місці, й виходить Тайлер. «Вибач», — каже Тайлер; йому шкода, що він сказав про тренування, але хлопець справді надто молодий, і чи не зволить він піти.

Добрий поліцейський — поганий поліцейський.

Я знову кричу на бідного хлопця. За шість годин виходить Тайлер і каже, що йому шкода, проте ні. Хлопець має піти. Тайлер каже, що він викличе поліцію, якщо той не піде.

Попередня
-= 55 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.


Останній коментар

  14.02.2014

Знову ж таки "4".


Додати коментар