знайди книгу для душі...
Я питаю, чи не бачили вони хлопа на ймення Тайлер Дерден.
Марно питати, чи знають вони про бійцівський клуб.
Перше правило — ти не говориш про бійцівський клуб.
Але чи бачили вони Тайлера Дердена?
Вони кажуть: ніколи не чули про такого, сер.
Проте ви можете знайти його в Чикаго, сер.
Певно, через діру в щоці всі звуть мене «сер». І підморгують.
Ти прокидаєшся в О’Гара і їдеш у Чикаго.
Переводиш годинник на годину вперед.
Якщо ти прокидаєшся в іншому місці.
Якщо ти прокидаєшся в інший час.
Чому ти не можеш прокинутися іншою людиною?
У кожному барі, до якого ти заходиш, помордовані хлопці багнуть пригостити тебе пивом.
І ні, сер, вони ніколи не зустрічали цього Тайлера Дердена.
І вони підморгують.
Вони ніколи раніше не чули цього імені. Сер.
Я питаю про бійцівський клуб. Сьогодні буде бійцівський клуб?
Ні, сер.
Друге правило бійцівського клубу — ти не говориш про бійцівський клуб.
Побиті хлопці хитають головами.
Ніколи про це не чули. Сер. Проте можете знайти цей ваш бійцівський клуб в Сіетлі, сер.
Прокидаєшся в Меґз Філд і дзвониш Марлі спитатися, що відбувається на Пейпер-стрит. Марла каже, що всі космічні мавпочки голять собі голови. Електробритви перегріваються, і весь дім просяк смаленим волоссям. Ще космічні мавпочки спалюють собі лугом відбитки пальців.
Ти прокидаєшся в Сі Таку.
Переведи годинник на дві години назад.
їдеш у центр Сіетла, і в першому барі, до якого заходиш, бармен носить бандаж на шиї, котрий змушує його закидати голову назад настільки, що він скошує очі, щоби розгледіти тебе з-поза розквашеного носа.
Бар порожній, і бармен каже: «З поверненням, сер».
Я ніколи не був у цьому барі, ніколи, ніколи раніше.
Я питаю, чи йому знайоме ім’я Тайлер Дерден.
Бармен вишкірюється з високо піднятим через білий шийний бандаж підборіддям і питає:
— Це перевірка?
Так, кажу, перевірка. Він зустрічав коли-небудь Тайлера Дердена?
— Ви приїздили минулого тижня, містере Дерден, — каже він. — Не пригадуєте?
Тайлер був тут.
— Ви були тут, сер.
До сьогодні я ніколи тут не був.
— Як скажете, сер, — каже бармен, — проте минулого четверга ввечері ви приходили запитати, як швидко нас планує прикрити поліція.
Увечері минулого четверга я не спав усю ніч через безсоння, не розбираючи, чи я сплю, чи ні.
Я прокинувся пізно вранці в п’ятницю, страшенно втомлений і з відчуттям, що й очей не стуляв.
— Так, сер, — каже бармен. — Минулого четверга ви стояли прямо там, де стоїте зараз, і розпитували мене про поліцейську облогу, і питали, скільки осіб ми не пустилидо бійцівського клубу в середу ввечері.