Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

153] А не тяглась повержена по полю

154] Й не стала ще червоною від чвар».

ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА

1] Як той, хто з видом тужним і сердитим

2] Спитав Клімену й безумом тяжким

3] Навчив батьків не потурати дітям,

4] Таким я був, і бачили таким

5] Мене й володарка, й світець священний,

6] Що місцем поступивсь мені летким.

7] І Беатріче: «Смолоскип вогненний

8] Бажання вийми, - мовила, - й звільни

9] Душі своєї зліпок сокровенний,

10] Та, звісно, не на те, щоб ти хвальний

11] Постав у нас в очах, але щоб сміти

12] Жаль на жагу висловлювать гучний».

13] «О любий стовбуре мій знаменитий,

14] Ти так здійнявсь, що, як всі бачать в нас,

15] Що двох тупих в трикутник не вмістити,

16] Так бачиш ти можливе людських мас,

17] Дивуючись на першу цятку в перлах,

18] Де вічно є теперішній лиш час.

19] Коли з Віргілієм по темних жерлах

20] Підводивсь я горою каяття

21] І сходив у глибини світу вмерлих,

22] Про те, що принесе мені життя,

23] Чимало чув я прикрого, й невільно

24] Підготувавсь до цих ударів я.

25] Тому бажав би взнати непомильно,

26] Який тягар мені на долю спав - -

27] Стріла очікувана б'є не сильно», -

28] Так в одповідь до світла я сказав

29] І тим, на побажання Беатріче,

30] Признався сам у тім, чого бажав.

31] Не манівцями і не таємниче -

32] Було це в звичках вчителів основ,

33] Супроти чого Божий син їх кличе, -

34] А, лагідно всміхаючися знов,

35] Латинським словом мовила глибоким,

36] У сяйво вбрана, батьківська любов:

37] «Можливе не виходить ненароком

38] За межі вашої речовини:

39] Усе лежить перед правічним оком,

40] Не роблячи із того новини,

41] Як рух човна, котрий униз спливає, -

42] Уважні очі стежать з вишини.

43] А звідти, як до слуху долинає

44] Орган, так час, що жити маєш ти,

45] До погляду мойого долітає.

46] Примушений був Іполит втекти,

47] Побачивши, як мачуха лютує,

48] Ти ж мусиш із Флоренції піти.

49] Так схоче, зажадає і вторує

50] Цю згубну стежку зграя навісна

51] Там, де щодня Христом усяк торгує.

52] І на розбиту партію вина,

53] Як завжди, ляже вся; лиш мить остання

54] Освідчить щиру істину до дна.

55] Ти кинеш все, чому віддав кохання,

56] До решти все, бо й решту розтягли б, -

57] Найперший це удар меча вигнання.

58] Ти звідаєш, який солоний хліб

59] Не свій, як важко сходить вниз чи вгору

60] По сходах не своїх без ліку діб.

61] Але найтяжче під жорстоку пору -

62] Це буде товариство дурнів злих,

63] В яке потрапиш, втративши опору.

64] Невдячність, тупість, нечестивість їх

65] Відчуєш скоро ти, але не в тебе

66] Зачервоніють скроні, а у них.

67] Підлота скотська їх в ділах, як треба,

68] Себе покаже, - слава й честь тобі,

69] Що партію свою складеш ти - з себе.

70] Свій перший знайдеш захисток собі

71] В великого Ломбардця із тим птахом

72] Священним, що під сходами, в гербі.

73] І під його привітним пишним дахом

74] Ітимуть між обох вас просьба й дар

75] Не в тім порядку, не звичайним шляхом.

76] Уздриш того з ним, хто родимий чар

77] Дістав і міць таку з цієї зірки,

78] Що слава діл його злетить до хмар.

79] Про нього поки що ні слів, ні спірки,

80] Бо молодий іще і - небесний рух

81] Десятої навкруг не лічив мірки.

82] Гасконець ще не зманить зір і слух

83] Високого Арріго, бо зневажить

84] Срібло й знегоди чеснотливий дух.

85] Його щедроти скрізь усім розкажуть

86] Про нього, так що навіть вороги

87] Йому во славу язики розв'яжуть.

88] Йому під щит укрийся дорогий,

89] Бо тим допомагає він без міри,

90] Кого обсіли злигодні й борги.

91] Зроби ж в умі про нього запис щирий,

92] Не повідай лиш...» - і повів таке,

93] Що хто й почув би, не пойняв би віри.

94] І: «Сину, ось пояснення тривке

95] Тому, що чув ти; пастки всю брехливість

96] Світил кружіння виявить близьке.

97] А ти виказуй до сусід терпливість,

98] Бо ще подовжиться життя твоє,

99] Й побачиш їхню скарану зрадливість».

100] Я, зрозумівши, що перестає

101] Свята душа, замовкнувши, з основи

102] Моєї ткати полотно своє,

103] Почав, як той, хто прагне із розмови

104] Позичити науки в мудреця

105] Із бачення, зичливості й любові:

Попередня
-= 112 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!