Слава ЗСУ!

2] Де рук доклали небо і земля,

3] А я в роботі гнувся цілоденній,

4] Нарешті втишу лють, яка збавля

5] Мене кошари, де я спав ягнятком,

6] Не знав, що вовча зграя виробля, -

7] То з іншим голосу і вовни статком

8] Вернусь, поет, і вкриюся вінком

9] В хрещальні, де я світло взнав малятком,

10] Бо в віру увійшов, яка цілком

11] Єднає душі з Богом; ради неї

12] Петро витав у мене над чолом.

13] Тут хтось наблизився в сяйній киреї

14] З юрби, де був і перший серед тих,

15] Що стали по Христі архієреї.

16] І Беатріче в почуттях святих

17] Сказала: «Глянь-но, глянь! Ідуть в Галісью

18] Вождя цього вславляти з місць усіх».

19] Як любий голубок літає виссю,

20] А вгледить любку - пада з вишини,

21] І, вдвох туркочучи, кружляють віссю, -

22] Так - я побачив - князь той видатний

23] Зустрівся радісно з своїм співбратом,

24] І страву вславили удвох вони.

25] Врочисті, світлі, як великим святом,

26] Обидва мовчки встали пред мене,

27] Засліплюючи сяєвом багатим.

28] І владарка лице звела ясне

29] Й сказала: «Душе в огняному диску,

30] Ти місто наше описав сяйне, -

31] Повідай про надії кожну риску -

32] її ж тобі побачить довелось,

33] Коли вам трьом Ісус являвсь у блиску».

34] «Ти не тремти, сміліш чоло піднось,

35] Бо вже дійшов сюди зі смертних спадів,

36] Вже й луки наші бачити вдалось», -

37] Так другий пломінь цей мені порадив,

38] І погляд свій я звів до тих вершин,

39] Що вигляд їх мене безмежно надив.

40] «Дозволив наш Властитель верховин

41] Тобі, живому, в потайнім покої

42] Уздріти воєвод його дружин

43] І, досягнувши правди нелюдської,

44] Надію, що веде всіх у любов,

45] Зміцнити і в собі, і в інших втроє.

46] Та що вона і як цвіте, промов,

47] І як вона твій розум покорила», -

48] Озвався словом другий пломінь знов.

49] Побожниця, яка перисті крила

50] Мені скеровувала в вишній літ,

51] Так відповідь мою упередила:

52] «У войовничій церкві в сотні літ

53] Він перший із надією такою,

54] Що сонце дасть, як писано, нам світ.

55] Тож дано із Єгипту до спокою

56] В святий Єрусалим пройти йому,

57] Хоч він іще воює із судьбою.

58] Два інші запитання не тому

59] Ти ставив, щоб дізнатись, - хай він ширить

60] Вість, як чесноту любиш ти пряму.

61] Я їх йому лишу: він легко змірить

62] І знайде відповідь кінець кінцем,

63] Нехай себе на Божу ласку звірить».

64] Як учень, що відповіла бігцем,

65] Аби мерщій явить старання ревне,

66] Бо він себе вважає мудрецем,

67] «Надія, - я сказав, - ждання то певне

68] В прийдешнім слави; благосний вінець -

69] їй ґрунт, як і життя безгрішне кревне.

70] З численних зір я сяйво взяв сердець,

71] І почуття у мене вилив щирі

72] Найвищий пана вишнього співець:

73] «На тебе хай надіються, - в Псалтирі

74] Писав, - знайомі з іменем твоїм!»

75] А хто не зна, як у моїй він вірі?

76] Зросив мене росою у своїм

77] Посланні ти, і, повний вод сторічних,

78] Проллюсь на інших у дощі ряснім».

79] Коли я говорив, то в грудях вічних

80] Святого пломеня тремтів огонь,

81] Спалахуючи в іскрах блискавичних.

82] І він дихнув: «З моїх ще видна скронь

83] Любов до цнот, яка мене в завії

84] До пальм звела, до гір із оболонь,

85] Велить мені дихнути знов про дії

86] Коханої, і річ твоя пливе

87] Нехай про всі обітниці надії».

88] І я: «Святе письмо, старе й нове,

89] На здруження вказало непреложне

90] Душ з Богом, і в мені цей дух живе.

91] Ісайя мовив, що набуде кожне

92] В своїй землі колись подвійних шат,

93] Земля ж своя їм - то життя тут можне.

94] А зрозуміліше у многократ,

95] Розповідаючи про одяг білий,

96] Твій відкриває в одкровенні брат».

97] Слова мої в простори ще летіли,

98] Як спів «На тя да уповают» - вчувсь,

99] І зграйним колом хори підхопили.

100] Один з тих пломенів так розгорнувсь,

101] Що якби схожим став кристал у Раку,

102] То взимку б цілий місяць день тягнувсь.

103] Як дівчина, не з примусу, не з ляку,

104] Іде у танці молодих вітать

105] І виявляє шану їм всіляку,

106] Так полум'ям пойняту благодать

107] Побачив я з двома, що йшли у колі,

108] Як їм високі почуття велять.