Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

109] Вона влилась у співи в ореолі,

110] А владарка, мов наречена та,

111] Незрушна, мовчазна, вдивлялась долі.

112] «Його до Пелікана чистота

113] На груди клала, і велике діло

114] Довірено йому було з хреста», -

115] Так владарка; і це їй зір одкрило,

116] Й вона в красу зоріння все своє

117] Рішуче втупила, невступно й сміло,

118] Мов той, хто дивиться, а в думці є,

119] Що зрить, як сонце тьма перемагає,

120] Бо зрить, як вкруг незримим все стає,

121] Так я дививсь на полум'я безкрає,

122] Коли почув: «Навіщо зір в очах

123] Сліпить, шукавши те, чого немає?

124] Як всі тіла, й моє - у праху прах,

125] Поки не будуть наші числа злиті

126] З тим, що судилось ввік у небесах.

127] Лиш двоє в два убори тут повиті,

128] Ті, що оце знеслись до полюсів,

129] Про що й розповіси в своєму світі».

130] І тут танок палаючих огнів

131] Змішався разом з мелодійним блиском

132] Троїстих найніжніших голосів,

133] Як перед труднощами або риском

134] Рух весел, що у вирі хвилі рвав,

135] На свист переривається встріч бризкам.

136] О страх який нараз мене обстав,

137] Коли я озирнувсь на Беатріче

138] І не уздрів її, хоча й стояв

139] Із нею поруч в світі, щаснім тричі!

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТА

1] Коли я знітився із зором згаслим,

2] То з пломеня, який його згасив,

3] Почув я голос, що звернувся з гаслом

4] До мене так: «Як зір твій осклянів,

5] Уражений із вигляду мойого,

6] То втішся хоч самим лиш звуком слів.

7] Тож починай: скажи мені, до чого

8] Летить душа твоя, й забудь свій страх,

9] Бо змерхнув зір твій, а не вмер од того.

10] У владарки ж, яка по всіх містах

11] Небесної держави йде з тобою,

12] Є вплив Ананіїних рук в очах».

13] Я мовив: «Ліки волею благою

14] Вже йдуть, коли у зір, як в отвір брам,

15] Вона ввійшла яскравістю яркою.

16] Найвищого святого блага храм -

17] То альфа і омега книг, що втішив

18] Себе я ними, бо любов зрю там».

19] Той самий голос, що оце потишив

20] Мій лютий біль в раптовій сліпоті,

21] Мене без запитань ще не залишив

22] І мовив: «Ще раз на сита густі

23] Я перевірю. Тож які підстави

24] Твоїй стрілі знайшлись в такій меті?»

25] І я: «Філософічні всі розправи

26] ] впливи, що з небес до нас летять,

27] Карби дали мені любові й слави;

28] Бо благо, як його за благо взять,

29] Вогні любові в'є, тим більш розквітлі,

30] Чим добрістю багатша благодать.

31] До сутності, яка палає в світлі

32] Сліпучому, а все те, що не в ній, -

33] Лиш промені від неї напівсвітлі,

34] Хай той свої зусилля основні

35] З великою любов'ю направляє,

36] Хто правду зрить, бо доказ в ній одній.

37] Цю правду розумову розстеляє

38] Той, хто мені довів, що ту любов

39] Найперше сутність вічна виявляє,

40] Це розстеля Творець світобудов:

41] «Я благо покажу тобі, як просиш», -

42] Мойсею мовлячи, щоб був готов.

43] Ти розстеляєш теж, коли підносиш

44] Про зміст найвищих таїн річ свою

45] За всіх глашатаїв гучноголосіш».

46] Почув: «Розсудок, звичний в вас в краю,

47] І тонша влада, згодна з ним, із грубим,

48] Для Бога бережуть любов твою,

49] А може, й інші струни в'яжуть з любим?

50] Скажи, щоб відповідь ясна була, -

51] Яким тебе любов кусає зубом?»

52] Святі думки Христового орла

53] Господнє показали спрямування,

54] Щоб і моя ним сповідь поплила.

55] І мовив я: «Усі ті мордування

56] До Бога серце благосне ведуть

57] І зміцнюють любові поривання.

58] Бо путь всесвітня, і моя вся путь,

59] І смерть його, мого життя заради,

60] Чого, як я, всі віруючі ждуть,

61] Що й сказані слова, й живі поради -

62] Все з хвиль любові ложної взяло

63] Мене на берег справжньої відради.

64] Зелене листя, що у ріст пішло

65] Навік в саду, вславляю я уроче, -

66] Мене з садівником воно звело».

67] Скінчив я, й задзвеніли найсолодше

68] З усіх усюдів хори: «Свят, свят, свят!»

69] І владарка їм вторила охоче.

70] Як сонце, зазирнувши до кімнат,

71] Розбудить сонних на приємнім ложі,

72] Все зливши морем променистих шат,

73] І враз пробудженим страшне й вороже

74] Все видається, й все не до пуття,

75] Аж поки їм свідомість не поможе, -

Попередня
-= 124 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!