Слава ЗСУ!

ПІСНЯ ТРЕТЯ

Передчистилище. - Душі вмерлих, не примирених з церквою. - Король Сицилії Манфред

25-27. Тіло Віргілія, який помер 19 року до н. є. в Бріндізі, було поховане, за повелінням Августа, в Неаполі - де нині вечір.

36. Як три особи містять суть одну - натяк на християнський догмат про триєдиність Бога.

37. Quia («тому що») - латинський термін середньовічної схоластики, що означає опис життєвих явищ без дослідження їх причинних зв'язків, яке позначалося терміном «propter quia» («через що») Зміст Віргілієвих слів: «Людський рід не повинен заглиблюватись у з'ясовування причин життєвих явищ. Слід обмежуватись тільки зверхнім описом навколишньої дійсності».

39. То понести не мусила б Марія - тобто Христос не мав би потреби для спасіння людства сходити на землю у вигляді Маріїного сина Ісуса.

40-44. Віргілій згадує дохристиянських мудреців та філософів, таких як Арістотель, Платон та інші (між ними й сам Віргілій), які волею Закона,тобто Бога, не змогли спізнати істини.

49. Турбія і Ле'річі - крайні пункти гористої місцевості між Генуєю і Ніццою на побережжі Лігурійського моря.

103-145. Манфред (1231-1266) - король Неаполя й Сицилії (з 1258 р. до смерті), син Фрідріха II, внук імператора Генріха VI і Костанци,непримиренний ворог папства, відлучений від церкви. Загинув під Бе-невенто у бою з Карлом І Анжуйським, посланим проти нього папою. 115-116. У доні будь... - дочка Манфреда, на ім'я також Костанца, вдова Педро III Арагонського, мати королів Арагону і обох Сицилій (від неї народився блиск Арагону і Сицилій блиск).

117. І правді всій допоможи розкриться - тобто розвій тьму брехень про те, що Манфред, нібито як відлучений від церкви, перебуває в Пеклі. Дуже показово і характерно для послідовно гібелінської позиції Данте, що серед душ Чистилища, які рано чи пізно неодмінно всі ввійдуть у Рай, поет ставить на перше місце серед військових і державних діячів саме проклятого римською курією Манфреда.

124-131. Манфреда було поховано побіля мосту Беневенто. Кожен воїн королівського війська поклав камінь на його могилу, так що виріс цілий пагорб і король спочивав під вартою важенного каміння. Архієпископ міста Козенци, Бартоломео Піньятелло, виконуючи заборону папи Климента IV давати притулок навіть трупові відлученого Манфреда, наказав вийняти його з-під каміння й перенести за межу архієпископської парафії на другий берег річки Верде.

132. Із тягарем обернених свічок. - Під час обряду відлучування священики гасили свічки, швидко обертаючи їх ґнотом униз.

ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА

Передчистилище. - Сходження нагору. - Бельаква

6. Душі наші полумінь єдна. - Таку думку поділяли деякі філософські школи, як-от платоніки та інші.

25-26. Сан-Лео, Нолі, Бісмантова - назви горяних місцевостей в Італії з крутими сходженнями і вузькими проходами.

57. Ранковий промінь десь ізліва. - Перебуваючи в південній півкулі і повернувшись обличчям на схід, Данте бачить вранішнє сонце зліва від себе.

60. Аквілон - північний вітер. Тут - північ.

61-66. Зміст Віргілієвих слів: «Якби сонце (дзеркало) було зараз у сузір'ї Близнят, ти бачив би, що «світлий зодіак» (та частина його, де перебуває сонце) ще ближче підійшов би до північних сузір'їв Возів». Інакше кажучи: «У червні ти бачив би сонце ще нижче над горизонтом у північному напрямі».

68. Сіон - гора в Єрусалимі (див. прим. Ч. II, 1-3).

72. Де коні гнав бездольний Фаетон. - Фаетон - син бога сонця, Феба, взявся правити батьковою колісницею, але не стримав коней і ледве не спалив неба й землі; Юпітер убив його блискавкою (Метам. II).

98-124. Бельаква - знайомий Данте флорентійський майстер музичних інструментів; відзначався пасивною вдачею.

104. Багато душ нудних. - Це недбайливі, які до самої смерті дляли-ся з покаянням.

128. Господній птах - ангел при брамі.

139. Ніч уже ступає на Марокко - біля західного краю суходолу (див. прим. Ч. II, 4-6).

ПІСНЯ П'ЯТА

Передчистилище. - Недбайливі і загиблі не своєю смертю 24. «Помилуй мя». - «Помилуй мене (Боже)» - початок покаянного псалма.

38. І промені, які несуть нам суш - серпневе пекуче сонце. 64-84. Сказав один - це Якопо дель Кассеро (або Кассаро), народжений у місті Фано, в Анконській області, що лежала між Романьєю і Неаполітанським королівством, де тоді владарював Карл II. Року 1298-го, їдучи до Мілана, Якопо, щоб обминути володіння свого ворога, маркіза Фер-рарського Адзо VIII д'Есте, обрав шлях крізь землі, що належали Падуї, але рушив не на місто Міру, а на Ор 'яко, і тут його вбили найманці д'Есте. 75. В онуків Антенора - тобто падуанців. - За стародавньою легендою, місто Падую заснував Енеїв супутник троянець Антенор. 79. Міра - місто між Ор'яко і Падуєю.