Слава ЗСУ!

«Як перейшла імперія римська од французів до німців...» - король франків Карл Великий (742-814) коронувався у 800 році на римського імператора. По його смерті імперія, що займала майже всю Західну Європу, розпалась, але у 962 році папа коронував і проголосив імператором німецького короля Оттона І [636] (912-973) і відновив «Священну Римську імперію» (в XII ст. до цієї назви було додано: «германської нації).

С. 144. шермицерія - фехтування, боротьба на мечах чи шпагах.

С. 145. баніта - вигнанець.

Оповідка дев'ята

С. 148. Бернабо Ломеллін з Генуї - у Генуї насправді були досить відомими купці і шляхетні особи з прізвищем Ломелліні.

С. 149. торговець із П'яченци, на ім'я Амброджуоло - багато п'ячентинських купців торгували в XIII столітті у Франції.

С. 152. «...став миль за двадцять...» - генуезька миля дорівнювала приблизно 2500 метрам і використовувалась як міра довжини майже в усій північно-західній Італії.

С. 153. сеньйор Енкарарх - точніше Ен Карарх - типово каталонське ім'я, частка Ен відповідає італійському Дон. У XIII- XIV ст. каталонські купці часто об'єднувались з генуезькими проти венеціанських.

Альба - сучасне італійське місто Альбісола, у Савойській провінції.

С. 154. Акрі - місто у Сирії (зараз в Ізраїлі), укріплення і порт, останній бастіон хрестоносців. Впало 14 серпня 1291 року, викликавши апокаліпсичну депресію у християнському світі.

Оповідка десята

С. 157. мессер Річчардо ді Кіндзіка - вигаданий автором персонаж, однак у Пізі є історичний район Кіндзіка.

С. 158. мессер Лотто Гваланді - аристократична родина Гва-ланді була одною з найіменитіших і найвпливовіших у Пізі.

«...почав навчати дружину календарю, що найкраще згодився б школярам і був укладений не інакше, як у Равенні». - У Равенні було стільки церков, скільки днів у році. Школярі часто заглядали до календаря, щоб відшукати якесь свято.

С. 159. Монте-Неро - місцевість на південь від Ліворно.

Поганій да Маре - представник знатної генуезької родини да Маре чи де Марі. В часи Боккаччо члени навіть найіменитіших родин вдавались до корсарства через безкінечні міжусобиці.

Монако - оплот тогочасного піратства, що мав дружні зв'язки з Анжуйським двором. [637]

ДЕНЬ ТРЕТІЙ

С. 167. «...до чудового розкішного палацу, що стояв на пригор-ку...» - Вілла Скифанойя, або Тре' Візі, або Вілла Пальм'єрі, на пагорбі Камерата під Флоренцією. Однак, усі три - значно віддаленіші від Поджо Герарді, ніж це зазначає Боккаччо («не пройшла вона й двох тисяч ступенів»).

Оповідка перша

С. 169. Мазетто з Лампореккіо - Лампореккіо - містечко поруч з Пістоєю. Мазетто - змінене від Томазо.

С. 170. «Унаших краях був, та ще й тепер є, дівочий монастир...» - реального прототипу цього закладу так і не було знайдено.

Нуто - скорочене від Бенвенуто.

Оповідка друга

С. 175. Агілульф - король лонгобардів, правив з 592 по 615 рік. Зійшов на трон завдяки одруженню з Теодоліндою, принцесою баварською, вдовою короля Автаріха. Лангобарди («довго-бороді») - германське плем'я, що жило на Ельбі, а в VI ст. оселилось у Північній Італії. Від них походить назва області Ломбардія.

Оповідка третя

С. 182. «...пішла до того святого отця; сіла в церкві коло ніг його...» - сповідалень на той час у церкві ще не існувало, як елемент інтер'єру вони з'являються лише в XVI столітті.

С. 183. «сорок парастасів святого Григорія» - традиційно їх тридцять, як їх справив колись святий Григорій за спасіння душі ченця Юста.

Оповідка четверта

С. 186. Дон - титул, що ставився перед іменами духовних осіб, а інколи і аристократів.

С. 187. Пуччо ді Ріньєрі - городянин, із родини Каріні, що проживав у районі Флоренції Сан-Бранкаціо, або Сан-Панкра-ціо, названому так за ім'ям францисканського монастиря, що там містився.

терціарій - член так званого третього розряду, що існував ніби філіал при чернечому ордені. Терціарії жили, як правило, у себе вдома, хоча могли жити і в монастирі. [638]

бичівники - або флагеланти - християнська секта в середньовічній Європі, члени якої намагались одвернути божий гнів і покару умертвінням своєї плоті і тому самі себе бичували.

Оповідка п'ята

С. 190. мессер Франческо Верджеллезі - Верджеллезі або Вер-джолезі - знатна і могутня родина Пістойї, що очолювала спершу Білих Гвельфів, а потім Гібеллінів міста. В 1326 році член цієї родини на ім'я Франческо і справді поїхав головувати до Ломбардії.

подеста - бургомістр чи староста в італійському місті-рес-публіці.

С. 192. альба - світанкова пісня, що співалася під вікнами коханої.