Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Доглядач мотлоху

Це не було відкриттям – саме такі слова використовувала твоя безпосередня керівниця, Найголовніший Провідник Обох Крил Чотирнадцятого Поверху Термітника – Августа Чеславівна, знайомлячи нового архівіста з першим у його житті робочим місцем першого його робочого дня. \"Насправді цей мотлох нікому не потрібен. Прийняли колись постанову, що деякі документи мають зберігатися три роки, от і зберігаємо. Навіщо – не знає ніхто!\"

аркуш М

Ти складав описи й ламав голову, де взяти гроші на бінокль. Трохи дивно, що проблема оптики не бентежила інших, відомих тобі богів – від Олімпійських до Тих, Що Були Вічно. Невже всі вони володіли унікальною далекозорістю й ніяких технічних пристроїв не потребували? В принципі, цілком вірогідно, але щоб усі! Це видавалося якимсь недоглядом укладачів божих життєписів. Гроші можна й позичити, – міркував ти. – Наприклад, у козаків, або в Галечки з Валечкою. Але позичене рано чи пізно доведеться повертати, а якщо ти приховаєш із зарплатні хоча б невеличку заначку – Марметусенька неодмінно помітить. Помітить і засмутиться, і в неї підскочить тиск. І ти почуватимешся негідником. Ні, позичати не годиться, хіба лишень… Хіба лишень позичити в того, хто не насмілиться вимагати повернення. І таку людину ти знав.

\"Привіт! Як ти, чому не дзвониш?\" Соня розгубилася: \"Та… гм… я й не думала, що ти… після того, як… – Мені потрібна твоя допомога,\" – ти рішучо перебив її белькотання. Головне – не давати ніяких обіцянок, ніякісіньких! \"Кажи – якщо зможу… ти ж знаєш, я… – Я потрапив у халепу – зіпсував документи… Тільки Марметусеньці не обмовся – вона не повинна... Мушу виплатити компенсацію… Допоможи, я потім віддам, неодмінно! – Ну, так… а як же! В мене є деякі заощадження… – Після роботи на зупинці, біля твого будинку! – На зупинці… я думала, ти зайдеш… – Не зараз, добре? Тільки не зараз, вибач – у мене з цими неприємностями… Тільки не зараз, благаю! – Добре-добре, я винесу гроші!\"

Ти почувався пречудово. Ти був упевнений у собі. Рішучий та енергійний. Навіть Марметусенька відзначила здоровий рум\'янок твоїх щік. Це піде Соні на користь. Позбавить ілюзій. Завжди корисно, коли хтось позбувається ілюзій. І рожевих окулярів. Нехай краще це будеш ти, а не якийсь чужий нечестивець. Бо життя далеко не рожеве, дівчинко, зрозумій. Тебе могли пограбувати, навіть побити. Хтозна, чим би все закінчилось. А так, я просто взяв твої гроші. Чемно, по приятельському. Зрозумій і надалі поводься обачніше.

Ти купив дуже потужний бінокль. Приніс на роботу й заховав на стелажі номер три в коробі номер тридцять один. Тепер ти був у всеозброєнні.

аркуш Н

В епізоді номер два ти звів двох чоловіків. Один продавав автомобіль, інший розшукував свідків ДТП. Першому ти сказав, що взагалі-то мрієш про сріблясту \"Мазду\", хоча не проти глянути й на синю. Другого переконував, що бачив, як його \"Ауді\" зачепила саме срібляста \"Мазда\". Оптичний пристрій надавав чудову картину – ти наче висів над головами двох спантеличених дядьків. Залишалося лише дофантазувати, про що вони, бідолашні, сперечаються та що з\'ясовують. Піднесений, ти подумав, що за бажання міг би влаштувати й прослуховування. Зараз можна купити будь яку апаратуру й нічого неможливого немає в тому, щоб обладнати одну з лавочок скверика прихованим мікрофоном. Справа знову була за грішми, а Соня більше тобі грошей не дасть. Бо в неї більше немає. Нічого, – подумав ти, – відкладемо мікрофони на потім.

Попередня
-= 12 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!