Слава ЗСУ!

Ляна вся наїжачилася. «Йому буде боляче!» - подумалося їй. Вона уявила, як ці брудні волоцюги знущатимуться над його стікаючим кров’ю тілом, і біль пекучою хвилею огорнув її. Ні, цього не буде! Вона врятує його!

Ляна стрімголов кинулася до арки. Кілька десятків кроків відділяли його від смерті. Ляна зібрала всі свої сили й несамовито закричала йому в обличчя: «Не йди туди! Вони тебе вб’ють!».

На що сподівалася вона, безтілесна оболонка? Скільки разів вона так само кричала людям, а вони нічого не чули!

Однак сталося диво: він раптом зупинився. Зачудовано провів долонею по лиці, ніби проганяючи якесь наслання. Потім стурбовано роззирнувся навсібіч і рішуче звернув на освітлену вулицю – невідома сила тягла його туди. Останнє, що почула Ляна, була брудна лайка волоцюг, які втратили здобич.

Ляна враз відчула себе малесенькою цяточкою – цей крик забрав у неї всі душевні сили. Вона неначе побачила себе збоку: крихітна сніжинка, що мерехтить звабливим світлом.

… Він ішов і невідомо чому всміхався. Чудернацька сніжинка опустилася йому на рукав. Не відриваючись розглядав він її і раптом з подивом побачив обличчя майже забутої дівчини, яка, втім, дуже часто являлася йому вночі. Приголомшений, він стояв і дивився на це мерехтливе чудо, дивовижне творіння природи, допоки сніжинка, зігріта його гарячим диханням, не розтанула у нічному мороці.

5