Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Едем

Дуплекс розглядав рисунки й кашляв. Наближав личко до дошки й знову віддаляв його. Потім підійшов до столу. З зеленої облямівки коміра витяг тоненький гнучкий провід, нахилився й з неймовірною швидкістю почав водити ним по золотистій фользі. Це тривало кілька хвилин. Потім він відступив від столу. Фольгу посипали графітом. І тут сталася дуже дивна річ. Ще тоді, як із фольги здмухнули зайвий порошок, схема почала оживати. Люди спершу побачили велику півсферу, всередині якої стояла похила колона. Потім з’явилася маленька плямка, яка повзла до краю півсфери. Вона ставала дедалі більшою. Вони впізнали силует схематично й неточно зображеного Захисника. Частина боку півсфери зникла. Крізь виниклий отвір Захисник в’їхав досередини. Все щезло — фольгу вкривав рівномірно розсипаний графітовий порошок. Раптом він зібрався в зоряну карту. На її тлі з’явилася накидана довгими штрихами постать дуплекса. Дуплекс, який стояв у людей за плечима, закашляв.

— Це він, — сказав Координатор.

Карта щезла, видно було тільки дуплекса. Потім щезла його постать і знову з’явилася карта. Це повторилося чотири рази. І знову графітовий порошок улігся так, немовби підкорявся якомусь невидимому подмухові, у контур півсфери з отвором збоку. Маленький силует дуплекса, який, здавалося, повз, притискаючись до грунту, до відкритого боку півсфери. Він проник у її середину. Півсфера розтанула. Похила колона ракети збільшилася. Спереду, під корпусом, виднівся відкритий виступ. Дуплекс випростався під ним, видерся нагору й зник у ракеті. Графітовий порошок розсипався й лежав хаотичними купками. Передавання інформації скінчилося.

— Ось як він дістався до нас — через вантажний люк! — вигукнув Інженер. — А ми теж роззяви — покинули його відкритим!!!

— Стривай, ти знаєш, що спало мені на думку? — озвався раптом Лікар. — Можливо, вони не стільки хотіли замкнути нас за цим муром, скільки позбавити можливості своїх, — ну, скажімо, своїх учених, — налагодити з нами контакт!

— Ай справді!

Всі обернулися до дуплекса. Він кахикнув.

— Ну, годі, — сказав Координатор. — Дуже приємна, егм, товариська зустріч, але нас чекають далеко важливіші справи! З партизанщиною покінчено. Треба братися за справу систематично. Почнемо, мабуть, з математики. Цим займеться Фізик. Математика — звичайно, метаматематика теж. Теорія матерії. Атомістика, енергетика. Далі — теорія інформації, інформаційні системи. Способи передавання, зберігання. Водночас і фразотворчі зв’язки, функції фрази. Граматична схема, семантика. Відповідність понять. Типи застосовуваних логік. Мова. Словник. Усе це стосується тебе, — обернувся він до Кібернетика. — Ну, а коли в нас буде такий з’єднувальний місток, настане черга для всього іншого. Метаболізм, способи живлення, тип виробництва, форми суспільних зв’язків, реакції, навички, розподіл, групові конфлікти і так далі. З цим ми вже так не поспішатимемо. Поки що, — він звернувся до Кібернетика й Фізика, — починайте ви. Треба буде відповідно пристосувати калькулятор. Певна річ, можете взяти на підмогу фільми, є бібліотека, беріть усе, що буде треба.

— Для початку його можна поводити по кораблі, — сказав Інженер. — Що ти думаєш із цього приводу? Це може йому багато чого пояснити, а крім того, він знатиме, що ми від нього нічого не приховуємо.

— Особливо важливе друге, — погодився з ним Координатор. — Та… поки ми не можемо з ним порозумітися, не пускайте його до перев’язочної. Я боюся якогось непорозуміння. А зараз давайте обійдемо корабель. Котра вже година?

Було три години ночі.



13


Обхід ракети тривав досить довго. Дуплекс особливо цікавився атомним реактором й автоматами. Інженер креслив йому безліч ескізів — тільки в машинному відділенні на це пішло чотири блокноти. Автомат викликав у гостя явний інтерес. Він докладно оглянув мікроСітку й неабияк здивувався, побачивши, що вся вона занурена в резервуар, який охолоджується рідким гелієм. Це був кріотронний мозок надпровідного типу для надзвичайно швидких реакцій. Але, мабуть, він уловив, з якою метою охолоджується мозок, бо дуже довго покашлював і, з великим задоволенням вивчав ескізи, які йому креслив Кібернетик. Здавалося, з питання про електричні схеми вони зможуть порозумітися швидше, аніж із приводу того, яким жестом чи символом позначити навіть найпростіші слова.

О п’ятій годині, над ранок Хімік, Координатор й Інженер пішли спати; на посту в тунелі, після того як закрили вантажний люк, залишився Чорний; решта разом з дуплексом подалися до бібліотеки.

— Знаєте що? — сказав Фізик, коли вони проходили повз лабораторію. — Давайте покажемо йому ще таблицю Менделєєва. Там є схематичні зображення атомів.

Попередня
-= 89 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!