Слава ЗСУ!

678

— Але чому його скалки нікого не поранили? — здивувався хлопець.

— Я загальмувала вибух,— пояснила дівчина.— Інакше б він тебе вбив.

— Ви всі й так ледь не загинули,— втрутилась Анжела.— Якби не я...

— Чи довго я тут лежу? — раптом схаменувся Ерагон.

— Усього півтори доби,— відповіла знахарка.— Тобі пощастило, що я була поруч, інакше ти одужав би не так швидко. Може, десь за півроку... Якби взагалі одужав...

Скинувши ковдру, хлопець крутнувся на місці, аби поглянути на спину. Але Анжела його зупинила.

— Ерагоне,—лагідно сказала вона.—Моя сила

не така, як у Арії, до того ж я лікую травами.

Тому, будь ласка, не рухайся так різко.

Збентежений хлопець обережно обмацав собі боки, потім спину... Зненацька його пальці торкнулися твердого рубця, який залишився па місці рани. Відмітина, подарована йому Смерком, тяглась від правого плеча аж до лівого стегна...

— Так, це жахлива ціна за перемогу,— співчутливо сказала Арія.

— Тепер ти схожий на мене,— посміхнувся Мертаг.

Ерагон а охопило сум'яття, і він заплющив очі. То що, тепер він каліка? Та раптом у його голові

679

зринуло видіння. «Юначе, думай про те, чого варта твоя перемога,— згадав він слова Скорботного Мудреця.— Ти позбавив землю зла. Крім тебе, цього ніхто не міг би зробити. Іди до мене, Ерагоне, і почуєш відповіді на всі свої питання». — Я прийду,— прошепотів юнак.— Я скоро прийду...

Кінець першої книги.

Продовження історії читайте в «Найстаршому» — другій книзі трилогії

«Спадок»

і

слшіпк ШТІЕШІЬШ гтовп

Оскільки Ерагон ще не надто добре володіє прадавньою мовою, ми подаємо його слова з певними змінами, щоб урятувати читача від жахливої граматики юнака, але слова інших героїв наведено без жодних змін.

Ай варден абр ду Шуртугалс гата ванта

Айдайль

арджет

Аржетлам

Атра іулай ун іліа тотр оно ун атра оио вейс сколір фра ротр!

Бойтк Істалрі!

брісінгр

Вайзе хейл!

вардени

вірда

вьондр

гарізла

Гат ан рейза ду ракр!

гедвей ігназія

Гойлот ду кніфр! І І

Делой мой!

— Вершникохоронець просить дозволу увійти

— ранкова зоря

— срібло

— срібна рука

— Хай удача та щастя будуть завжди з тобою і оберігають від негараздів!

— Спопелити вогнем!

— вогонь

— Зцілися!

— охоронці

— доля

— тонка рівна палиця

— світло

— Об'єднайтесь і покличте туман!

— сяюча долоня

* — Затупити лезо!

* — Земле, змінися!

681

делоис

джиєрда

Джиєрда тейра калфіс!

«Доміа абр Вірда»

драс

драумр копа

Ду Вельденварден

Ду Врангр Гата

Ду грінд хойлдр!

«Ду Сільбена Датія»

Ду Супдаиар Фреор

Едоксіл

Ейта!

Манін! Вірда! Хугін!

Мої стенр!

Нагз рейза!

Остато Четова

Ріствакбейп

сеитр

Скулблако, ека целобра оно ун онр Шуртугал не хайна. Атра носу вайсе фрісай!

— рослина з фіолетовими квітами та зеленим листям

— бити

— Переламайте їм ноги!

— «Вищість долі» (назва книги)

— місто

— зважати на сновидіння

— Лісохоронець

— Звивиста стежка

— Тримати ворота!

— «Подих туманів» (назва пісні)

— Смерть Тіней

— Непереможний * Лети собі!

— Пам'ять! Доля! Думка!

— Каменю, змінися!

— Підняти ковдру!

— Жалобна сага

— Місце скорботи (частку' «бейн» ми зустрічаємо

і в назві столиці Імперії Урубейн, вона означає сум та скорботу)

— відьма

— Драконе, я шаную тебе й не хочу завдати шкоди ані тобі, ані твоєму вершникові. Будьмо друзями!

682

Стенр рейза!

Тверр стенр ун атра ека хорна!

тріста

Тріста делой!

туата ду оротрім

Фетрблака, ека веонхата нейат хайна оно. Блака еом йет лам!

Хелгрінд

Шуртугал

Аз кнурл деімі лано! Вол Турін Ісідар Мітрім Костамерна

Тронжхейм

Фархтен Дур

і ■:. ■ . 1

Ітро Жада Н

— Підняти камінь!

— Пройди крізь каміння і дай мені почути!

— бити; підминати

— Зрушся, земле!

— приборкання мудрості дурня (один із рівнів навчання вершників)

— Пташко, я не зроблю тобі нічого злого. Сідай мені на руку!

— Ворота Смерті

— вершник дракона

пгсмнз

— Слідкуй за каменем!

— Нескінченні Сходи

— Зоряний Сапфір

— Нижня заводь (назва озера)

— Шолом Велетня (назва містагори)

— Наш Батько

чггялів

— Доля Повстанця