Слава ЗСУ!

Вражений цією звісткою, Тревор відступив на крок, опустивши очі вниз.

— Горегоре, це справді темні часи,—забрині

ли сльози в його голосі.— Але як це двом урга

лам вдалося перебити всіх у Язуаці? Тамтешні

люди були добрими воїнами, я мав там друзів.

253

— Мені здається, що село винищила ціла банда ургалів,— відказав Бром.—А ті, що напали на нас, були дезертирами.

— Скільки ж їх було в тому загоні?

— Достатньо, аби стерти Язуак з лиця землі,— відповів старий, порпаючись у своїй торбі.— Та водночас мало, аби залишатись непоміченими в степу. Одним словом, десь близько півсотні або сотні бійців. Хай там як, обидва варіанти не обіцяють вам нічого доброго.

Тревор приречено кивнув.

— То, може, вам ліпше покинути село? — продовжував Бром.— Ця земля стала надто небезпечною для спокійного життя.

— Я згоден, але люди не хочуть про це навіть чути,— відповів Тревор.— Це наш спільний дім, хоч сам я й мешкаю тут усього кілька років, тож він важить для нас більше за життя. Досі ми якось відбивали напади ургаліводинаків, і це неабияк надихало місцевих людей. Утім, боюся, що тепер одного ранку ми всі можемо прокинутися з перерізаними горлянками.

З найближчого будинку вийшов лучник, якого посилали за харчами. Він притяг цілу купу замовлених речей і склав їх біля коней. Бром заплатив йому, а коли той пішов, зацікавлено спитав:

— А чому вони обрали для захисту Дарета

саме вас?

254

— Бо я кілька років служив у королівській

армії,— знизав плечима Тревор.

Бром оглянув куплені речі, поскладав їх у сідельні торби, а рукавички передав Ерагонові. Той миттю вдяг обновку, тримаючи руку долонею донизу, і кілька разів стис кулаки. Шкіра була приємною на дотик і доволі міцною, хоч у деяких місцях уже давно порепалась.

— Ну що ж,— сказав Бром, ми їдемо звідси, як і домовлялися. •

— Коли дістанетесь ДрасЛеони, зробіть нам, будь ласка, одну послугу,— попрохав Тревор.— Попередьте імперію про наше становище, про нашу долю та про долю інших селищ. Якщо король і досі не знає про це, то йому варто про нас подбати. А якщо знає й нічого не робить, то дбати доведеться нам самим.

— Ми перекажемо ваше послання. Тож нехай доля береже вас,— гукнув на прощання Бром.

— І вас також,— пролунала щира відповідь.

Візки було відтягнуто з дороги, і мандрівники без перешкод виїхали з Дарета до недалекого гаю на березі річки Нінор. «Ми вже повертаємось,— повідомив Ерагон драконові. Усе обійшлося». У відповідь він почув розгніване шипіння.

— Імперія в гіршому становищі, ніж я ду

мав,— нарешті сказав Бром.— Коли торговці приїж

джали до Карвахола,вони розповідали про смуту,

255

але я и не підозрював, що все настільки погано. Скрізь вештаються ургали, і я вже починаю думати, що на імперію напали. Але ж ніхто не скликав війська й не виряджав ратників. Усе виглядає так, ніби королю геть начхати на долю своїх земель.

— Справді дивно,—погодився Ерагон.

— Ти часом не користався магічною силою в Дареті? — ніби між іншим спитав Бром.

— У цьому не було потреби.

— Ти не маєш рації,— заперечив старий.— Наміри Тревора були очевидними. Навіть я зміг би це зробити. Якби селяни хотіли нас убити, я не був би такий спокійний. Але я знав, що з ними можна порозумітися, якщо поговорити подоброму, що я, власне, і зробив.

— Звідки ж я міг знати, що собі думає той Тревор? — обурився хлопець.— Хіба можна знати, що діється в чужій голові?

— Гайгай,— пожурив юнака Бром,— ти вже маєш знати відповідь на це питання. Адже ти міг дізнатися про наміри Тревора так само, як спілкуєшся із Сапфірою чи з Кадоком. Розум людини майже не відрізняється від розуму дракона чи коня. Зробити це зовсім не важко, але своїм умінням слід користатися дуже обережно. Розум людини — то її найсвятіший притулок. Його недоторканість можна порушувати тільки в надзвичайних випадках. Щодо цього вершники

256

мали чіткі правила. Якщо їх порушували без вагомої причини, покарання було дуже суворим.

— Хоча ви й не вершник, але ж умієте це робити, чи не так? — спитав Ерагон.

— Я вже казав тобі, що за умови належного вишколу будьхто зможе навчитися спілкуватись подумки,— озвався Бром.— Утім, важко сказати, чи є це магією. Вроджені здібності або зв'язок із драконом можуть зміцнити це вміння, але я знав багатьох людей, які оволоділи ним самотужки. Уяви собі, їло ти можеш спілкуватися з будьякою істотою, наділеною чуттями! Можна цілий день дослухатися до пташиних думок або перейматися справами черв'ячка під час грози. Утім, птахи мене ніколи не цікавили. А тобі я раджу почати з кішок, бо їх завжди вважали непересічними істотами.