знайди книгу для душі...
Присоромлений Ерагон почервонів, але й оком не повів.
— Хоча, може, ти й маєш рацію, адже твій
етап дозволяє говорити про такі речі,— вів1 далі
Аджихад.— Тобі просто не уникнути випробу
вання політикою, хоч я й не хотів би бачити
586
•
тебе в ролі пішака. Ти маєш право обрати власне рішення незалежно від будьякого короля чи провідника. Питання полягає тільки в тому, чи захочуть вони з ним рахуватися.
На якусь мить Аджихад замовк, немовби вагаючись, чи говорити йому далі.
— Але, незважаючи на це,— сказав він тве
рдо,— місцеві люди покладають на тебе великі
надії. Повір, іще прийдуть часи, коли їхнє життя
буде залежати від одного твого слова. Молодята
узгоджуватимуть із тобою свій шлюб, а старі
питатимуться поради щодо спадщини... Ти маєш
бути мудрим і шанувати їхню довіру.
Аджихад відхилився назад і заплющив очі.
— Тягар лідерства тягне за собою велику
відповідальність,— провадив він далі.™ Я зро
зумів це тоді, коли очолив варденів, а наразі ти
теж маєш це усвідомити. Та будь обережний! Бо
я не потерплю несправедливості за моєї влади.
Хоча твій вік не має тебе лякати — юність минає
швидко.
Ерагонові зовсім не сподобалося, що хтось там буде радитись із ним про ті речі, на яких він майже не розуміється.
— Але ти не сказав, що саме я маю робити тут,— нагадав юнак провідникові.
— Поки що нічого,—відказав той.—Ти вже' й так чимало зробив за останній час, тож можеш перепочити. А потім ми перевіримо твої знання
... г 587 >
■**"~"
з магії та військової справи. І лише тоді, можливо, я розповім тобі про твої майбутні справи.
— А як же Мертаг? — нагадав Ерагон.
— Якийсь час він теж побуде тут,— спохмурнів Аджихад.
—■ Ви не можете тримати його силоміць! —заперечив юнак.— Він не скоїв жодного злочину.
— Ми не можемо його звільнити, доки не будемо впевнені, що нам це не зашкодить,— твердо сказав провідник.— Як не крути, але він так само небезпечний, як колись був його батько.
— Але як ви впізнали його голос? — не міг заспокоїтись Ерагон.
— Я зустрічався з його батьком,—відповів Аджихад, зиркнувши на Зарок.— До речі, шкода, що в Брома не було меча Морзаиа. Раджу тобі не з'являтися з ним у Фартхен Дур. Тут багато хто й досі ненавидить Морзаиа, особливо гноми.
— Матиму на увазі,— відказав Ерагон.
— Між іншим, з приводу того персня, який Бром надіслав мені на підтвердження своєї особи,— пожвавішав провідник.— Я зберігав його, але тепер він твій. Гадаю, Бром був би задоволений із такого рішення.
Порившись у шухляді, Аджихад дістав перстень і подав його юнакові.
Ерагон шанобливо прийняв дорогу річ. Символ, вирізьблений на камені, був такий самий,
588
як татуювання на плечі Арії. Хлопець вдягнув і, перстень на вказівного пальця, мимохіть помиІлувавшись його красою.
— Я справді вражений,— тихо сказав він про
і
відникові.
Аджихад поважно кивнув і звівся зі стільця. Тепер він звернувся до Сапфіри, і його голос залунав з шанобливого величчю.
— Не думай, що я забув про тебе, могутній
драконе! — почав він.— Я говорив тут не лише
для Ерагоіювого добра, але й для твого. Адже
тобі доведеться допомагати йому в наші нелегкі
часи. Без тебе йому буде важко.
Слухаючи, Сапфіра пильно вивчала промовця. Деякий час вони мовчки дивилися одне на одного.
— Для мене неабияка честь познайомитися
з тобою,— нарешті схилив голову Аджихад.
«Перекажи йому,— озвалася Сапфіра до Ерагона,— що і він сам, і його Тронжхейм справили на мене велике враження. Імперія має боятися таких людей. Утім, нехай знає — варто йому заподіяти тобі бодай найменшу шкоду, я розірву його на шматки, а місто зруйную вщент».
Ерагон миттю переказав усе це провідникові.
■— Іншої відповіді від такого шляхетного дракона годі було й чекати,— відповів той.— Але навряд чи ви б змогли подолати близнюків.
589
Сапфіра лише презирливо пирснула.
— Гадаю, вони просто не бачили розлюченого дракона,— пояснив Ерагон.— Можливо, ті двоє і змогли б подолати мене, але Сапфіру — ніколи. Не забувайте, що магічна сила дракона значно потужніша за міць будьякого чарівника. Навіть Бром, не маючи власного дракона, виявився слабшим за мене, вершника. Отож, ваші близнюки переоцінюють власні можливості.
— Бром був одним із наймогутніших магів,— захвилювався Аджихад.— Тільки ельфи могли позмагатися з ним. Якщо те, що ти кажеш,— правда, то нам слід багато чого переглянути. У будьякому разі, я дуже радий, іцо ми порозумілися.