Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Етюд у ясно-червоних кольорах

Янг швидко довів, що він не тільки рішучий ватажок, а й досвідчений управитель. Невдовзі з'явилися карти й плани, на яких було схематично зображено майбутнє місто. Навколо нього відводились ділянки для ферм, їхні розміри відповідали становищу кожного майбутнього власника. Торговцям належало торгувати, ремісникам — ремісникувати. Вулиці й площі в місті поставали ніби чарами. В долині осушували вологі грунти, ставили огорожі, саджали дерева, розчищали поля і наступного літа вся вона золотилася пшеницею. У цьому дивному поселенні все росло, наче з води. І найшвидше — великий храм у центрі міста, який ставав дедалі вищим і більшим. Від перших рожевих променів зорі-зоряниці й до того часу, коли вмирали сутінки, не вщухав стукіт молотків і вищання пилок навколо і всередині цього монумента, що його споруджували переселенці на честь того, хто провів їх цілими й здоровими через усі небезпеки.

Двоє блукачів — Джон Фер'є і маленька дівчинка, на долю якої випало те саме, що й йому, і яка стала його названою дочкою,— пройшли з мормонами до кінця їхніх тривалих мандрів. Маленька Люсі Фер'є досить непогано подорожувала у фургоні старійшини Стенджерсона, перебуваючи в товаристві трьох його жінок і сина, дванадцятирічного хлопця, нахабного й упертого. З властивою дитинству гнучкістю Люсі поступово оговталась від потрясіння, викликаного смертю матері, і незабаром зробилась улюбленицею жінок і звикла до нового життя на колесах під парусиновим дахом. Тим часом Фер'є, теж зміцнівши після пережитих злигоднів, відзначився як досвідчений провідник і невтомний мисливець. Він швидко здобув повагу мормонів, і коли вони закінчили блукати по світу, то одностайно зійшлися на тому, що йому треба наділити такий же завбільшки шмат родючого поля, як і всім іншим поселенцям за винятком самого Янга, та ще Стенджерсона, Кембола, Джонстона і Дреббера — чотирьох головних старійшин.

На одержаній таким чином ділянці Джон Фер'є побудував собі з колод міцний будинок, до якого в наступні роки додав стільки прибудов, що той перетворився на просторий маєток. Фер'є був людиною практичного складу розуму, дуже любив працювати, і умів робити геть усе. А залізне здоров'я дозволяло йому докладати рук до своєї землі від рання й до смеркання, обробляючи й поліпшуючи її. Внаслідок цього ферма Фер'є і вся інша його власність перебували в квітучому стані. Через три роки він був заможніший від своїх сусідів, через шість — ще й який заможний, через дев'ять — багатим, а через дванадцять в усьому Солт-Лейк-Сіті не знайшлось би й півдюжини чоловік, які могли б зрівнятися з ним. Від Солт-Лейк-Сіті до далеких гір Восатч не було імені відомішого, ніж ім'я Джона Фер'є.

І тільки одна-єдина особливість в його поведінці ображала релігійні почуття мормонів. Ніякі аргументи або умовляння не могли змусити його одружитися і взяти за прикладом одновірців кілька дружин. Він ніколи не пояснював причин таких відмов, але твердо й непохитно дотримувався свого рішення. Дехто звинувачував Фур'є в байдужості до постулатів прийнятої ним віри, дехто приписував це його скнарості й небажанню йти на зайві витрати. Ще інші подейкували про давню любов і про якусь біляву дівчину, що нібито сохне за ним на березі Атлантичного океану. Та Фер'є вперто не одружувався. В усьому ж іншому він суворо дотримувався віри поселенців і здобув славу людини віруючої й чесної.

Люсі Фер'є росла в побудованому з колод будинку і в усьому допомагала своєму названому батьку. Свіже гірське повітря і цілющий сосновий аромат замінили дівчинці няньку і матір. Минав час, і з кожним роком вона ставала дедалі вищою на зріст і міцнішою, щічки рожевіли дедалі привабливіше, а хода набувала пружності. І не один подорожній, опинившись на дорозі біля ферми Фер'є, відчував, як у ньому оживає давно призабутий неспокій, коли він бачив гнучку дівочу постать, що швидкою ходою йшла пшеничним ланом, або зустрічав дівчину верхи на батьковому мустанзі, яким вона правила з невимушеністю й грацією справжньої дитини Заходу. Брунька розвинулась у квітку, і того року, коли її батько зробився найбагатшим серед фермерів, вона була визнана найвродливішою представницею американського дівоцтва всієї Юти.

Проте першим, хто помітив, що дитина перетворилася на жінку, був не батько. Батьки рідко розуміють це. Зміна відбувається надто непомітно й надто поступово, щоб її можна було визначити певною датою. А найменше таку зміну усвідомлює сама дівчина, аж поки від звуку чийогось голосу або доторку чиєїсь руки її серце не затріпоче і вона із змішаним почуттям гордості й страху збагне: в ній прокинулось щось нове, величезне й природне. Небагато жінок не пам'ятає той день і не може згадати той дрібний випадок, які провістили їм світанок незнаного досі життя. Для Люсі Фер'є такий випадок виявився досить серйозним, навіть якщо не брати до уваги його вплив на її подальшу долю, а крім того, на долі багатьох інших людей.

Попередня
-= 30 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!