Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фауст

Та я цього не подарую,

Жезлом нахабу почастую!

Плутон

Не знає він, що ще нас дожида;

Нехай собі що хоче коїть!

Недовго вже йому тут дурня строїть — Закон міцний, та ще міцніш нужда.

Гармидер і спів

Ось дика рать, як бистрий плин,

Пливе до вас із гір, з долин; Непереможний диких стан,

Бо з ними йде великий Пан;

Для них ніщо чарівний пруг, Ввіходять впрост в порожній круг.

Плутон

Я знаю вас, та й Пан мені не диво! Сюди прийшли ви гордо і сміливо.

Я знаю те, що тайна багатьом,

І в круг тісний впускаю вас притьмом. Нехай щастить вам доля щасно,

Хай путь ваш дивом процвіте,

Та вам самим не видно ясно,

Куди й до чого ви йдете.

Спів дикунів

Чепуруни — крихкі, слабкі,

А дикуни — дерзкі, кріпкі;

Прудкий наш скок, швидкий наш крок, Ми ринем так, немов поток!

Фавни

Ось фавнів рій Веде танок,

В гриві густій Здуба вінок,

Гостренькі вуха крізь лист стирчать,

І ласі очі вогнем блищать.

Що фавн кирпатий, то це дарма,

До того діла жінкам нема.

Кивне недбало, де гурт жінок,— Найкраща радо іде в танок.

Сатир

А ось до гурту підбіга Сатир — цапиняча нога.

Худий і жилавий сатир,

Як сарна, скаче поміж гір,

І вдаль і вшир пускає зір.

Як гарно тут, як вільно тут!

Десь там, внизу, химерний люд;

Вони там скніють, не живуть,

Хоча життям те скніння звуть;

А він один, нарівні хмар,

Неначе світу володар!

Гноми

Ось гноми безбач дріботять,

Іти у парах не хотять;

На кожнім одіж мохова,

Під нею лампку він хова;

Одне другого наганя,

Неначе в кучі комашня,

Сюди й туди одно снує —

І всюди їм робота є.

Кобольдам родичі близькі,

Ми мов хірурги ті гірські:

Ми гори розтинаємо,

Ми з жил їм кров кидаємо,

Метал вергаєм на-гора,

Попередня
-= 102 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар