знайди книгу для душі...
Ізнов служити вговорили;
Мов ожили всі вояки,
Радіють шинкарі й дівки.
Цісар
На повні груди ви зітхнули,
Тривоги й клопоти забули,
Мов юнаки, ви горите!
П ідск арб і й (увіходить, показує на Фауста і Мефістофеля) Спитай у них — вони зробили те.
Фауст
Ні, канцлер все повинен доповісти.
Ка нцл ер
(повагом виступає вперед)
Рад бути носієм такої вісті.
Дивуйте всі — ось вікопомний лист,
Що обернув нам шкоду на користь.
(Читає).
«Цим ознаймуємо усім новий закон:
Один цей папірець варт тисячі корон;
Тому зарукою — незлічені скарби,
В землі поховані з прадавньої доби;
Вже срібло й золото зо схову дістають І на вимогу враз за папірці дають*.
Цісар
Облуда це, отрута для умів!
Хто сфальшувать так підпис наш посмів? Злочинця я завдам на люту кару!
П ідскарбій
Ні, підпис твій. Згадай-но, государю: Коли вночі ти тут між нас стояв, Убравшись Паном, канцлер так сказав: «Щедротним будь на цім врочистім святі, Черкни пером — і стануть всі багаті».
Ти підписав, і підпис ще вночі Розмножено — їх стало тисячі;
А щоб yd ту ласку відчували,
Білетів силу ми надрукували,
По десять, тридцять, п’ятдесят, по сто,
І, вір мені, не скаржиться ніхто.
Поглянь на люд: то всі були охлялі,
Тепер горять в нестриманому шалі!
Твоє ім’я вже славить світ давно,
Та нині тричі славиться воно.
Той підпис твій — то знак новий в абетці; Під знаком тим всім хороше живеться.
Цісар
То цей папір і справді злота варт?
То всі його приймають не на жарт?
Це чудасія — та нехай, про мене.
Підчаший
Порозліталось птаство навіжене І царство все покрило з краю в край.
Де хочеш лист міняйлові подай — Одержиш там чи злота, чи срібла,
Ну, знижка є, але зовсім мала.
Такий достаток всім удивовижу;
Півсвіту ніби вдарилось у їжу,
Півсвіту одіж кинулось справлять;
Шевці й кравці і день і ніч не сплять...
В склепах чарки й тарелі не вгавають,
І гості «Слава цісарю!» гукають.
Мефістофель Блукаючи самотньо між терас,
  25.11.2016
але
  25.11.2016
важко зрозуміти
  22.11.2016
на какой странице о Маргарите?