Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фауст

Що є вже там і восьмий.

Ті припливуть пізніше, Розвинувшись повніше. Вічно пориваються В далечінь славути, Неосяжне осягнути Ревно сподіваються.

Сирени

Молитись нам Усім богам,

Чи тут, чи там Стоїть їх храм.

Нереїди і тритони

Перед нам тут вести дано, Хто б нашу славу змірив?

Сирени

Ви більші, ніж герої Історії старої;

Вони дістали лиш одно, Якесь там золоте руно,

А ви — кабірів.

Загальний хор

( підхоплює)

Вони лиш золоте руно,

А ми (ви) кабірів!

Нереїди й тритони пливуть далі.

Гомункул Немов горшки потвори ці, Поглянеш — глина гола,

А розбивають мудреці Об них твердії чола.

Ф а л ес Усякий з них того й бажа: В монеті ціниться іржа*

Протей

( незримо)

І я, старий, скажу радніше,

Що чим чудніше, тим гідніше.

Фал ес

Де ти, Протею?

Протей

(як черевомовець, то ніби здалеку, то зблизька)

Тут! і тут!

Фал ес Одцавна був ти баламут!

Та я ж тобі старий товариш,

Мене так просто не обмариш.

Протей

(ніби здалеку)

Прощай!

Фал ес (нишком до Гомункула)

Він близько десь. Світи, світи-бо! Цікавий він, немов та риба;

Огонь його сюди принадить,

Хоч так, хоч так себе він зрадить.

Гомункул

Заллю я світлом радо все дотла,

Але гляди, щоб не розбити скла.

Протей

(приймає вигляд здоровенної черепахи) Що це воно так гарно блись та блись?

Фал ес

(застує Гомункула)

Як хочеш бачить — ближче підступись Та обернись гарнесенько в людину,

Ти ж можеш це вчинрти в мить єдину; Бо те, що ми від поглядів ховаєм, Покажемо, кому самі бажаєм.

Протей (приймає людську подобу)

Та ти й хитрець, а не лише мудрець.

Фа л ес А ти но перетворення митець, (Відслоняє Гомункула).

Протей

(здивовано)

Світячий карлик! От мені дивниця!

Фал ес

Він просить ради, як би дородиться. Мені він по секрету оповів,

Попередня
-= 144 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар