знайди книгу для душі...
Що створений поки що лиш напів.
У нього є вже якості духовні,
Але тілесні — надто аж умовні.
Його лиш скло од згуби береже, Утілитись пора б йому уже.
Протей
Це ніби непорочне зачаття:
Не народившись, маєш ти життя!
Фал ес
( стиха)
Іще одна є вада в цім дитяті:
Ніякої воно не має статі.
Протей
Та це якраз йому на щастя,
Стать по бажанню нині дасться.
Чого тут довго мудрувать —
Ти мусиш з моря починать!
Там зачинається дрібнота,
Що ще дрібніших знай глита;
Росте, росте — і вироста Все досконаліша істота.
Гомункул
В повітрі чуть живлющий запах брості,
Я плаваю в якійсь приємній млості.
Протей
Так, правда, приязне маля!
А далі буде ще приємніше.
Ходім на заміль відціля,
Живлом там пахне ще таємніше.
Дивись, он перезва морська,
Ходім поглянемо зблизька,
Ходім!
Фалес І я піду туди.
Гомункул Три духи йдуть на три лади.
Тельхіни родоські піаплимютьнаюяммхконях і драконах, а Нептуновим тризубцем у руках.
Хор
Нептуну ми гарний тризубець скували, Щоб владно спиняв ним він хвилі зухвалі. Як Зевс-громовержець гримає в перуни, Нептун їм назустріч здіймає буруни,
Як блискавки в небі блискочуть між туч, То й хвилі у морі клекочуть у ключ.
Що б\'ється між ними в одчайнім змаганні, Те згине, потоне в безодні, у хлані. Тому-то сьогодні бог берло нам дав,
Щоб кожен на святі безпечно гуляв.
Сирени
Ви жерці ясного Феба,
Любленді денного неба,
Артеміду ми чтимо,
А привіт і вам шлемо.
Тельхінн Прекрасна богиня нічного склепіння Зичливо приймає і брату хваління,
На щасний Родос поглядає щомить,
Де вічний оеан Алоллоиу гримить.
Як тільки задніє — блищить його промінь, Нас пестить і гріє живий його пломінь,
1 гори, й оселі, і берег і хвилі У світлі веселім Огнистому милі.
Туман на наш острів закрався б дарма — Сяйне лиш, війне лиш — туману й нема. Згори Феб там бачить усі свої лики — Юнак він і велет, лагідний, великий...
Ми першими в світі в країні своїй Поставили бога в подобі людській.
  25.11.2016
але
  25.11.2016
важко зрозуміти
  22.11.2016
на какой странице о Маргарите?