Слава ЗСУ!

Хай щире й вірне військо наше юне Напаснику дасть добре одкоша.

Фауст

Хай цей герой відважний, запальний Не гаючись до тебе стане в стрій, Ввіллється в цю громаду бойову І всім покаже звагу вогневу.

(Показує направо).

Рубай

(виступає наперед)

Хто з ворогів навернеться лицем,

Тому я миттю обіб’ю всі щоки,

Хто тил покаже — повалю мигцем,

Не розбере, де плечі, а де боки.

Коли усі бійці твої Мене наслідувать готові,

То скоро вражі гультяї Потонуть геть у власній крові.

( Пішов).

Головнокомандувач

Середня рать нехай іде у діло,

Являючи свою розумну силу;

Правіше вже змішались вороги — Спинити нас у них нема снаги.

Фауст

(показуючи на середульшого)

Яехай і цей пристане у загін: рудкий, меткий, усіх захопить він.

Хапай

(виступає наперед)

З геройством війська мусить побіч Стоять сподіванка на здобич.

Хай буде всім одна із мет Вождя ворожого намет.

Йому недовго там пишаться,

Я в першій лаві — знай завзятця!

Підбирайка

(маркітантка, тулиться до нього)

Хоч я йому і не жона,

Проте й не зовсім чужина.

Багатий визрів урожай,

А жінці, звісно, тільки дай,

Вона ні на що не зважа.

Вперед, у бій! Гуляй, душа!

Обоє пішли. Головнокомандувач

На лівий фланг, під тії стромовини Свій правий фланг напевно ворог двине, Стоятимуть там наші валом вал,

Щоб захистить узенький перевал.

(показує наліво)

Прийми й цього до себе у солдати,

Не вадить сили сильному додати.

Тримай

(виступає наперед)

Про лівий фланг не клопочіться! Держать, що є, мені не вчиться.

Що береже старий вояк,

Того і грім не втне ніяк.

(Пішов).

Мефістофель

(сходить згори)

Дивіться, з-поза скель стрімчастих І з-поза виступів зубчастих Ідуть, розсипавшись горою,

Нові бійці при добрій зброї.

Щити, мечі, шоломи, лати...

Нам варто їх у бій послати,