Слава ЗСУ!

Підлетіть та заграйте,

Все змішайте,

І звільніть його, звільніть!

Якщо ми зможем —

Йому допоможем;

Вів нашій породі Теж стане в пригоді.

Фауст Я звіра чарами зв’яжу,

Замову Чотирьох скажу: Саламандро, блищи,

Ундіно, течи,

Сільфідо, подуй,

Кобольде, працюй!

Той, хто не знає,

Що в кожній стихії Силу становить —

Той не здолає Добрі й лихії Духи замовить.

В огні розвійся,

Саламандро!

В воді розлийся,

Ундіно!

Блисни в повітрі промінно, Сільфідо!

Дай дому поміч незмінно, Incubus! Incubus!

Вийди, я тебе не боюсь!

Ось всі чотири —

Нема їх в звірі...

Лежить і вищиривсь, бридкий Його не зрушив поклик мій! Та ще я нову Вживу замову.

Ти, може статься,

Пекельного роду?

Глянь на цей знак!

Його бояться Всі ваші зроду.

Чому ж це ти наїживсь так?

Виплід триклятий!

Вмієш читати Ім’я Несказанного,

Чудом зачатого,

За нас розп’ятого,

В віках осіянного?

Де ж він? За піччю он,

І вже вироста, як слон,

Заповнює весь покій,

Хоче узятись туманом...

Спускайся униз мерщій!

Падай ниць перед паном!

Бачиш, мої не марнії погрози,

Спалять тебе святії грози!

Не змушуй же Вогонь троїстий лити!

Не змушуй же

Щонайсильніших чар ужити! Мефістофель

(виступає, коли туман розійшовся, з~за печі в одязі мандрованого схоласта)

Що тут за шум? Чим зможу вам служити?

Фауст Так ось хто в пуделі сидів!

Мандрований схоласт! Оце так насмішив!

Мефістофель Вітаю вас, великовчений муже!

Од ваших чарів впрів я дуже.

Фауст Як звешся ти?

Мефістофель

Як дивно запит цей Від того чуть, хто зневажає слово Й, не звикши мислить поверхово,

Зглибляє дійсну суть речей.

Фауст

Таких, як ти, відома суть —