Слава ЗСУ!

Не треба моралі, то марна праця!

Ось тобі слово моє тверде:

Як те дівчатко молоде Цю ніч мені на руки не впаде,

То опівночі ми мусим розстаться.

Мефістофель Зміркуй, що можна, а що ні!

Два тижні треба буде мені,

Щоб тільки знайти якусь приключку.

Фауст Мав би я часу сім годин,

То і без чорта, сам-один,

Звів би таку гарненьку штучку.

Мефістофель Говориш, як француз-пустак;

Тобі все шкода й невигода.

Яка ж одразу насолода?

Тоді кохання буде всмак,

Коли ти здалеку зайдеш 1 фіглі-міглі поведеш,

Доскочиш кралі шляхом інтриг,

Як знаєм ми з італійських книг.

Фауст Й без того маю апетит!

Мефістофель Та годі, ти мені обрид!

Щоб спокусить оте дитя,

Не будьмо поквапні без пуття,

Тут штурмом нічого кидатись,

Треба до хитрощів удатись.

Фауст Добудь од ны мені що-будь!

Дай у покої її побуть!

Дістань хустину з грудей її,

Підв’язку з ніжки милої!..

Мефістофель Щоб бачив ти, що я тобі Допомагаю у цій журбі,—

Нам нічого довго зволікати,

Сьогодні зводжу до її кімнати.

Фауст До неї? Нею володіть?

Мефістофель Ні, вона буде в сусідки сцдіть,

А ти тим часом можеш мріть На самоті, в оселі тихій,

Про неї, про майбутні втіхи.

Фауст Зараз підем?

Мефістофель

І^рохи пізніш.

Фауст Та не забудь їй дарунків, гляди ж!

( Пішов).

Мефістофель І за дарунки вже? Ну, будеш успіх мати. Є в мене сила тайників,

Давно закопаних скарбів —

Там треба буде дещо взяти.

Невеличка чистенька кімната.

Маргарита

(заплітаючи і піде’ язуючи коси)

Що б я дала, щоб хто сказав,

Який то пан мене займав!

Такий у нього пишний вид,

Одразу знать вельможний рід —

Це мов написано на чолі,

А то б не давав собі так волі.

(Виходить).

Мефістофель, Фауст.

Мефістофель Сюди, та тихше, ось сюди!

Фауст (постоявши хвилю мовчки)

Тепер іди й надворі жди! Мефістофель

(обнишпорив очима кімнату)

В дівчат так чисто не завжди.

( Виходить).