Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

— Якщо ненадовго, то можна: менш як за годину ми стартуємо,— відповів Стірґард, хоч і не мав ніякого бажання зараз розмовляти з ченцем. Араго з’явився буквально за хвилину.

— Сподіваюсь, я вам не завадив…

— Звичайно, завадили, ваше преподобіє,— відповів Стірґард, не підводячись, і показав духовному отцеві на крісло. —Однак, враховуючи характер вашої… місії, я слухаю.

— Я тут без виняткових повноважень і не виконую жодної місії. Мене просто послано на моє місце, так само як вас на ваше,— спокійно відповів домініканець. — 3 однією лише різницею: від моїх рішень не залежить нічого. А від ваших залежить усе.

— Я про це знаю.

— Жителі цієї планети — все одно, що живий організм, який можна всіляко досліджувати, але який не можна запитувати про сенс його існування.

— Медуза на таке запитання справді не відповість, зате людина… Стірґард глянув на домініканця більш ніж зацікавлено, немовби чекаючи серйозної відповіді.

— Людина — так, але не людство. Медузи не відповідають ні за що. А кожен з нас відповідає за все, що робить.

— Я здогадуюсь, що має на увазі ваше преподобіє. Ви хочете знати, яке я прийняв рішення.

— Так.

— Ми піднімемо забороло.

— Вимагатимете контакту?

— Так.

— А якщо вони неспроможні виконати цю вимогу? Стірґард роздратовано підвівся — Араго розгадав його прихований намір. Стоячи біля ченця так близько, що майже торкався його колін, він тихо запитав:

— Що ж нам тоді робити?

Араго підвівся, взяв його правицю й стиснув її.

— Ця справа в добрих руках,— сказав він і вийшов.


БЛАГОВІЩЕННЯ


Після старту командир спрямував новозакамуфльований корабель на стаціонарну орбіту Місяця над півкулею, невидимою з Квінти, і по черзі викликав до себе товаришів, щоб кожний пояснив йому, як він розуміє нову ситуацію й що зробив би на його місці.

Думки розійшлись. Накамура дотримувався космічної гіпотези. Рівень квінтянської технології передбачав високий рівень розвитку астрономії. Дзета зі своїми планетами летить крізь міжплечове розширення галактичної спіралі й за якихось п’ять тисяч років небезпечно наблизиться до Гадеса. Точно визначити критичне зближення не можна, бо тут нерозв’язна проблема взаємного впливу багатьох мас. Некатастрофічний пасаж повз колапсар, однак, малоймовірний. Цивілізація, над якою нависла небезпека, намагається рятуватися. З’являються різноманітні проекти: переселитись на Місяць, перетворити його на керовану планету й перенести в систему Ети Гарпії, до якої всього чотири світлових роки. І, що найістотніше,— вона віддаляється від колапсара.

На початковій фазі реалізації цього проекту ресурси науки й енергії виявляються недостатніми. Можливо також, що частина цивілізації, один блок держав, виступає за цей проект, а другий чинить йому опір. Як відомо, експерти з різних галузей дуже рідко доходять повної згодив найскладнішому. З’являється інший проект — еміграція або, інакше кажучи, астрономічна втеча. Ця концепція викликає кризу: населення Квінти, безперечно, можна рахувати на мільярди, й для будівництва флоту, здатного здійснити ексод усіх із планетної колиски, не вистачить корабельних верфей. Якщо вдатись до земної аналогії, то окремі держави значно відрізняються своїм промисловим потенціалом. Провідна група будує космічний флот для себе, покинувши роботи на Місяці. Можливо, ті, хто працює на верф’ях, переконані, що рятувальні кораблі призначені не для них, і вдаються до саботажу. Можливо, це викликає репресії, безпорядки, анархічні інциденти й пропагандистську радіовійну. Через це й той проект зупинено на початковому етапі, а незліченна кількість супутників, які блукають по системі,— то його невдалі сліди. Незважаючи на те, що ця оцінка ситуації вельми гіпотетична, її не варт зовсім відкидати. Тому треба негайно ввійти в контакт із Квінтою. Сидеральна інженерія, переслана квінтянам, може їх урятувати.

Поласар, обізнаний із концепцією японця, бачив у ній перекручені факти, надумані для того, щоб підперти ними припущення про планетарну еміграцію. Сидеральна інженерія не з’являється мов грім з ясного неба. Потужність, яку використовує астоносферична установка на Місяці, на три порядки різниться від потужності, що робить гравітологію доступною для промислового застосування. Крім того, ніщо не свідчить, що квінтяни визнали систему Ети гостинною. Ета через кілька мільйонів років витратить увесь свій водень, внаслідок чого стане червоним гігантом.

І, нарешті, Накамуратак попереставляв дані руху Гарпії й Гадеса в проміжку гравітаційної невизначеності, що ймовірність критичного проходження Дзети поблизу колапсара скоротилася до п’ятдесяти століть. Якщо врахувати пертурбації, спричинені спіральними відгалуженнями Галактики, то на пасаж чекає запізнення в двісті з лишком тисяч років.

Попередня
-= 70 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!