Слава ЗСУ!

- Добре, пане.

- Виконуйте! Швидко!

3.2

З маленької планети на околиці Всесвіту розлетілася по всьому Всесвіту пряма трансляція весілля Артура Чорного з Ганною - вже сьогоденною імператрицею галактики Сержа, яка вважалася мертвою.

Галактика Сержа так і не залишилася у володінні Мурської Федерації галактик. Галактика Сержа дала відсіч. На той час, коли вважалося, що Ганна теж мертва разом зі своїми батьками, парламент назначив поки що тимчасово виконуючого обов’язки імператора, поки не знайдуть, ким замінити своїх колишніх імператорів. Але тепер стоїло повернутися Ганні додому, як вона могла отримати своє імператорське місце, зайняти по праву народження її престол.

Артур Чорний надіявся, що одруження з Ганною дасть йому можливіcть отримати галактику Сержа на законних правах.

Ганна була чарівною. В блакитній весільній сукні вона виглядала богинею. Але дещо здавалося дивним: Ганна ніби весь час спала з відкритими очами.

На все, що в Ганни питали, вона відповідала так.

Але, щоб продемонструвати, що перед камерою саме Ганна, а не її двійник чи склонована копія, чи всього-на-всього робот зі силіконовою шкірою, Артур Чорний проколов палець Ганни, капля крові капнула на спеціальну прозору панель датчика, де було протестовано, кому належить ця кров, яка характеристика, структура та наявність дурманних речовин, які змінюють свідомість людини. Все було в нормі, ДНК Ганни зійшлося з даними бази ДНК, що показало, що саме ця дівчина і є та сама Ганна, спадкоємиця семи престолів. Також цим датчиком наче рентгеном було про скановано все тіло дівчини на відсутність робота з контейнером крові імператриці в самому пальці. Все зійшлося. Сканер-датчик підтвердив: вона жива і справжня, ніякої термінаторської вставки.

Потім продовжили весілля.

Артура та Ганну оголосили чоловіком та дружиною. Вони по черзі протягли свою руку на весільну панель, де на безіменний палець кожному було закручено віртуальні кільця, які залишилися на шкірі реальними полупрозорими татуюваннями з постійною підсвіткою.

Артур Чорний показав жестом, щоб закінчили знімати.

- Все! Камери вимкнути! Ганно, ти підеш зі мною. Ми зараз же полетімо до твоєї галактики, де там нас коронують в тому дивному Храмі віщунів.

- Так, - відповіла Ганна. - Так.

- Та й відходь вже від цієї хімії. Я винайшов чудову формулу, яку навіть не може розрізнить той тестер. Він, прикинь, не розпізнав, що ти під кайфом. Ні як, навіть не зупинився в сумніві, не було ніякої зупинки в тестуванні. Ти тепер моя. Але я тобі не причину шкоди, я тебе не скривджу. Бо я тебе кохаю. Я тобі потім це скажу ще раз, коли ти будеш думати чітко та ясно. - Артур поцілував Ганну в лоб. - Ти - найгарніша жінка в усьому Всесвіті. А ще, я підожду рік, коли тобі виповниться вісімнадцять, щоб не брати такий гріх на душу. За цей час ти сама попросиш мене зробити тебе моєю. Поки ми доберемося до твого дому, ти вже встигнеш відсвяткувати свій наступний день народження: вісімнадцятиріччя. Ми тут на самій околиці всесвіту. Я тебе добре сховав від усього світу. Тут тебе ніхто не знайшов би, навіть знаючи, що ти була жива. Ти все одно зараз нічого не розумієш і нічого не запам’ятаєш, щоб потім використати це проти мене.