Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Є 24 Оса

Щоб вижити і перемогти, ми маємо модернізувати армію швидше за ворога. Наша техніка має бути влучною і в рази кращою. А ще ми маємо цінувати життя наших солдат. Часи змінюються. Тепер для того, щоб розбити ворога вщент, не обов’язково покласти тисячі життів. Хороший безпілотник збереже життя солдатам і мирному населенню, тому що проведе операцію з ювелірною точністю. Жодна куля не потрапить в цивільного. І жодна куля не мине того, хто виступить зі зброєю проти України. Але що робити з генералами, що звикли воювати методами Другої Світової Війни? Слухаючи Андрія, вони питали себе: невже ця штука спланує операцію замість мене? Вони підозрювали, що модернізація армії може початись з них.

Насправді, проблема не в грошах. Ми завжди робимо те, що справді хочемо. Якщо ми чогось не робимо, то не тому, що нам щось заважає, ми просто не хочемо це робити і вигадуємо відмовки для себе, для когось… І зараз генерали шукали відмовки. Я навіть знав, які саме. «Оса» - божевільний проект. Однак, саме тому його варто реалізувати в першу чергу. Безпілотник з вагою близько п’ятдесяти кілограм підніматиметься на сім тисяч метрів і занурюватиметься на глибину близько трьох метрів. Це важко уявити. А ще безпілотник стрілятиме по ворогу вночі навіть при нульовій видимості… Все це було надто добре, щоб бути правдою.

Що ж, - подумавши, сказав один генерал. – Я можу допомогти вашим ливарникам виділити танк, старий, не робочий, але ж броньований. Це якось зменшить вартість безпілотника?

По генералу було видно, що він від серця відривав стару машину. Скільки таких не робочих і умовно робочих танків стоїть у військових завсідниках? Україні дісталось чимало від радянської спадщини, чимало важливого. Тому і біситься Росія, не бажаючи визнавати Україну державою. Однак що заважало нам за двадцять років незалежності модернізувати армію? Звісно, ми сподівались на те, що Росія, незважаючи на спільну історію, матиме совість. Так от, якщо хто сумнівається, нема в Росії ніякої совісті. Нема чого її закликати до того, чого в неї нема… Однак генерали і досі тримаються за радянський брухт, як за свій рідний.

. Думаю, зменшить, - сказав Андрій.

Тоді я дам розпорядження, - сказав міністр, - щоб привезли вашим ливарникам побільше брухту.

То можливо, серед вашого брухту знайдеться титановий сплав, - якось ненароком сказав Андрій.

Та ви з глузду з’їхали, - обурився міністр. – Який ще титановий сплав?

п Корпус від балістичної ракети знайдеться в нашій країні хоч би один, - перефразував Андрій.

, А навіщо він вам здався? – поцікавився якийсь генерал.

Хлопці просто не хочуть, щоб безпілотник став легкою здобиччю, - пояснив він. – Якщо все вийде, в безпілотника буде цілих три ступені захисту, лишень завдяки корпусу.

Як на мене, ви, дітки, забагато хочете, - сказав інший генерал. – Це ж скільки важитиме безпілотник з титанового сплаву?

Весь безпілотник важитиме не більше п’ятдесяти кілограм. Однак, для більшої міцності нам потрібен титановий сплав, - сказав Андрій.

Поки ми тут з вами розмовляємо, безпілотник вдосконалюється. Він в надійних руках, - сказав я. – Однак, хтось має дати дозвіл ливарникам і авіаторам. Ви б не могли нас спрямувати до відповідних людей?

з Послухайте, молодий чоловіче, - сказав мені міністр, - як я можу вас спрямувати до прем’єр міністра, коли ви такий грубіян?

Попередня
-= 17 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!