Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Іліада. Одіссея

305] Довгий-бо час обоє вони уникають кохання

306] Й спільного ложа, - така ворожнеча їм в душу запала.

307] Коні мої при підніжжі багатоджерельної Іди

308] Ждуть, щоб по суші мене понести і по воднлх просторах.

309] Нині ж для тебе сюди прибула я з вершин олімпійських,

310] Щоб ти не гнівався потім, як мовчки піду я від тебе

311] До Океана самого у дім його глибоководний».

312] Відповідаючи, так їй сказав на це Зевс хмаровладний:

313] «Геро, ти встигнеш, проте, і пізніше до нього податись,

314] Нині ж на спільному ложі зажиймо розкошів кохання.

315] Пристрасть така до богині чи смертної жінки ніколи,

316] В грудях моїх розливаючись, дух мені ще не скоряла!

317] Так не кохав ще ніколи я ні Іксіона дружини,

318] Що Пірітоя родила, з безсмертними рівного мужа,

319] Ні струнконогої діви Данаї, Акрісія доньки,

320] Що породила Персея, славетного поміж мужами,

321] Ані державного Фенікса далекославної доньки,

322] Що породила Міноса і рівню богам - Радаманта,

323] Так не кохав я Семели, ні тої Алкмени у Фівах,

324] Що нездоланного духом Геракла мені породила,

325] А Діоніса людям на радість родила Семела;

326] Ні пишнокосої так не кохав я владарки Деметри,

327] Ані Лето велеславної, ані тебе, моя Геро,

328] Як тебе нині кохаю, солодким повитий жаданням!»

329] Підступ ховаючи, мовить до нього володарка Гера:

330] «О, ти жахливий, Кроніде, яке-бо ти слово промовив!

331] Прагнеш ти нині зі мною на ложі зажити кохання

332] Тут, на високостях Іди, що звідусюди їх видно.

333] Що ж це було б, якби хто із богів, одвічно живущих,

334] Вгледів на ложі нас разом обох та пішов показав би

335] Іншим богам. Не посміла б тоді я, із ложа кохання

336] Вставши, у дім твій вернутись, - який би був сором для мене!

337] А якщо так вже бажаєш і прагне того твоє серце,

338] Є спочивальня у нас, що Гефест, наш любий нащадок,

339] Побудував, до одвірків двері міцні приладнавши.

340] Підемо спати туди, як тебе так приваблює ложе».

341] Відповідаючи, так їй сказав на це Зевс громовладний:

342] «Геро, не бійся! Ніхто із богів чи мужів земнородних

343] Нас не побачить, такою-бо я огорну золотою

344] Хмарою нас, що й Гелій нічого крізь неї не вгледить,

345] Хоч своїм гострим промінням він бачити може й усюди».

346] Мовив так Кроносів син і схопив у обійми дружину.

347] Зразу ж під ними земля квітучі зростила мурави,

348] Лотоси зрошені, крокус і купи густі гіацинта,

349] Ніжні й м'які, що свої підносили високо стебла.

350] Там і лягли вони вдвох, і прекрасна обох огорнула

351] Хмарка злотиста, і з неї блискучі спадали росинки.

352] Сном і коханням подоланий, так на Гаргарській вершині

353] Спав безтурботно отець, обнімаючи міцно дружину.

354] Вмить до ахейських човнів полетів тоді Сон нездоланний,

355] Щоб принести земледержцю, землі потрясателю, вістку,

356] Близько він став перед ним і слово промовив крилате:

357] «Допомагай, Посейдоне, данаям тепер щиросердо,

358] Славу в бою подаруй, хоч би й ненадовго їм, поки

359] Зевс почиває: сном-бо його оповив я солодким.

360] Звабила Гера його - в коханні із нею з'єднатись».

361] Мовив це й миттю до людських племен він славетних подався,

362] Поміч данаям подать Посейдона ще більш спонукавши.

363] Кинувсь до перших рядів Посейдон тоді й голосно крикнув:

364] «Чи віддамо Пріамідові Гектору ми перемогу,

365] Вої аргейські, щоб взяв кораблі він і славою вкрився?

366] Та похваляється так і тому лише так він говорить,

367] Що при човнах пробуває Ахілл із розгніваним серцем.

368] Не відчували б такої, проте, ми в Пеліді потреби,

369] Якби один за одного в битві стояли завзято.

370] Ну-бо, вчинімо так, як зараз оце я скажу вам:

371] В кращі, найбільші у цілому війську щити одягнувши

372] Тіло, шоломами з міді блискучої щільно покривши

373] Голови наші і в руки узявши списи щонайдовші,

374] В бій вирушаймо! Я сам поведу вас. І певен, не встоїть

375] Гектор тоді Пріамід, хоч яким він завзяттям шаліє.

376] Хто із вас стійкий в бою, а щит в того мужа маленький,

377] Слабшому хай його дасть, а сам хай покриється більшим».

378] Мовив він так, і охоче послухали всі його ради.

379] Хоч і уражені ранами, воїв вожді шикували -

380] Вождь Тідеіа, Одіссей і славетний Атрід Агамемнон.

Попередня
-= 116 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар