Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

252] Дав, а вернутись Патроклові цілим із бою відмовив.

253] Зевсові-батьку свої молитви й узливання вчинивши,

254] Він до намету пішов, і, келих до скрині поклавши,

255] Вийшов з намету, і став біля нього, бо прагнув він духом

256] Бачити січу страшну між троянських мужів і ахейських.

257] Ті ж при озброєнні повнім услід за Патроклом одважним

258] Рушили, щоб на загони троянські ударити разом.

259] І налетіли роями вони, як оті придорожні

260] Оси, що в скелях собі понад шляхом будують домівки;

261] Дражнячи ос у гнізді, їх часто тривожити звикли

262] Хлопці дурні, багатьом через те накликаючи лихо.

263] Потім, коли, тим шляхом ідучи, чоловік прдорожній

264] їх ненароком зачепить, усі вони з серцем відважним

265] Роєм на нього летять, своїх захищаючи діток.

266] Так мірмідонці, із серцем і духом таким же відважним,

267] Від кораблів налетіли, і гомін вчинився невгасний.

268] Голосно крикнув Патрокл, у бій закликаючи воїв:

269] «Гей, мірмідонці, Ахілла соратники, сина Пелея,

270] Будьте, друзі, мужами, шалену згадайте ви силу!

271] Славу здобудьмо Пелідові, на кораблях-бо аргейських

272] Він - наймогутніший, ви ж - його славні бійці рукопашні.

273] Знає нехай і Атрід, Агамемнон широковладний,

274] Як він засліплений був, коли кращого скривдив з ахеїв».

275] Мовлячи так, він у кожному силу будив і одвагу,

276] Й ринули всі на троян. І відлунням жахливим навколо

277] Аж загули кораблі від страшенного крику ахеїв.

278] А як трояни побачили мужнього сина Менойта,

279] Разом з візничим його, у блискучім обох обладунку,

280] Духом збентежились враз, їх лави густі похитнулись.

281] Тут-бо збагнули вони, що відкинув Пелід прудконогий

282] Гнів свій біля кораблів і знову до дружби схилився.

283] Кожен лише озиравсь, як загибелі злої умкнути.

284] Перший Патрокл на троян свого списа блискучого кинув,

285] Прямо в середину війська, де їх юрмилось найбільше

286] При корабельній кормі відважного Протесілая,

287] Й вістрям Пірехма убив, що пеонів збройнокомонних

288] Із Амідона привів, де Аксій широкий струмує.

289] Вістрям у праве плече він ударив Пірехма, і навзнак,

290] Стогнучи, той у порох упав; з переляку пеони

291] Порозбігалися: їх-бо страхом Патрокл переповнив,

292] Вбивши вождя їх, що над усіма у бою визначався.

293] Від кораблів їх прогнавши, палаючий пломінь згасив він,

294] І корабель залишився напівобгорілий. З жахливим

295] Криком тікали трояни. Поширились лави данаїв

296] Між кораблів глибодонних. І гомін лунав безугавний.

297] Наче з вершини гори величезної помахом дужим

298] Зевс, блискавиць володар, густохмарну відсуне заслону,

299] Й зразу все видно стає - і бескиди, й скелі високі,

300] Доли, й яруги, й повітря безкрайого простір над ними, -

301] Так і данаї, вогонь од своїх кораблів одігнавши,

302] Перепочили на мить. Проте іще бій не скінчився.

303] Бо перед військом ахеїв, Ареєві любих, трояни

304] Від кораблів чорнобоких іще навмання не тікали,

305] А, мимохіть одступивши, збиралися опір чинити.

306] Як у бою розламалися лави, пішли й полководці -

307] Муж проти мужа. Перший Менойтіїв син благородний

308] Ареїліка, як той одвернувсь, мідногострим ударив

309] Списом іззаду в стегно; крізь тіло навиліт пройшовши,

310] Кість йому спис роздробив, і дужий троянець на землю

311] Ницьма упав. Менелай войовничий поранив Тоанта

312] В груди, щитом не покриті, і все йому тіло розслабив.

313] А Філеїд, як угледів Амфікла, що рушив на нього,

314] Списом раніше поцілив іззаду в стегно, де найгрубші

315] Сплетено м'язи в людини, та вістрям йому мідногострим

316] Перетяло сухожилля, й пітьма йому очі окрила.

317] Із Несторідів один, Антілох, своїм ратищем гострим

318] Ранив Атімнія, пах йому мідяним вістрям пройнявши,

319] Й воїн упав перед ним. А Марій тоді в Антілоха

320] Списом націливсь у гніві за смерть свого милого брата,

321] Ставши над трупом його. Та раніш Фрасімед богорівний,

322] Із Несторідів молодший, не схибивши, списом ударив

323] Прямо в плече його, й м'язи всього передпліччя обдерло

324] Ратище гостре йому, і кість плечову розрубало.

325] Тяжко той гримнув об землю, і тьма йому очі окрила.

326] Так два брати, Несторідів приборкані зброєю, разом

327] В пітьму Еребу зійшли, Сарпедона хоробрії друзі,

Попередня
-= 132 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар